Що таке " Нова українська школа?"
Нова українська школа (НУШ) – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.
Реформа НУШ розрахована на роки, адже неможливо швидко змінити освітню традицію, що плекалася в Україні протягом десятків років. Проте зміни вже розпочались, і Міністерство освіти і науки робить усе, аби вони були невідворотними. Зокрема, у вересні 2017 року було ухвалено новий закон “Про освіту”, який регулює основні засади нової освітньої системи. На черзі – ухвалення нового закону “Про загальну середню освіту”, в якому буде більш детально розкрито зміни, та затвердження нового Державного стандарту початкової ос Що змінюється для учнів ?
Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти. Адже мета НУШ – виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини.
Замість запам’ятовування фактів та визначень понять, учні набуватимуть компетентностей. Це – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті.
Список компетентностей, яких набуватимуть учні, уже закріплено законом «Про освіту»;
- здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
- математична компетентність;
- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
- інноваційність;
- екологічна компетентність;
- інформаційно-комунікаційна компетентність;
- навчання впродовж життя;
- громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
- культурна компетентність;
- підприємливість та фінансова грамотність.
- Спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні вміння:читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.
- Щоб набувати компетентностей, школярі навчатимуться за діяльнісним підходом – тобто частіше щось робитимуть, замість сидіння за партами і слухаючи вчителя. Також Концепція НУШ пропонує впроваджувати інтегроване та проектне навчання. Такий спосіб сприяє тому, що учні отримують цілісне уявлення про світ – адже вивчають явища з точки зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.
- А ще реформа – це про освітнє середовище. І це, насамперед, не техніка чи меблі. Хоча завдяки децентралізації фінансування шкіл збільшилося, і в багатьох навчальних закладах поступово оновлюється матеріально-технічна база.
- Зміна освітнього середовища – це зміна ставлення до дитини: повага, увага до неї і прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання. Саме такою буде Нова українська школа.
Поради батькам майбутніх першокласників
Ці 6 порад психолога допоможуть полегшити адаптаційний період першокласника в школі, а також підкажуть батькам правильну лінію поведінки на цьому новому етапі життя.
1. Зберігайте спокій і впевненість в тому, що все буде добре. Звичайно, кожна мама чи тато хвилюються за свою дитину, особливо в такий відповідальний момент – перший раз в перший клас. Але пам’ятайте, що саме своїм настроєм і своїми думками, ми формуємо у дитини установку на майбутнє навчання в школі. Тому намагайтесь продемонструвати дитині свою впевненість в тому, що все буде добре, свій спокій і віру в сина/дочку. Ні в якому разі не лякайте дитину школою, стримуйте свої побоювання і острахи. Просто вірте в свою дитину і сприймайте її такою, як вона є.
2. Формуйте позитивне ставлення до школи і вчителів, але водночас будьте чесними.Не варто ідеалізувати школу, говорячи, що там буде безмежно весело, цікаво, захоплююче. Слід говорити правду про можливі труднощі, про необхідність слухати вчителя, виконувати інструкції, які інколи не подобаються. Але обов’язково переконуйте дитину в тому, що все буде добре, що вона справиться, зможе знайти те, що їй до душі, знайде друзів і отримає радість від пізнання нового.
3. Завжди позитивно відзивайтеся про школу і вчителів. Діти в такому віці все ще дуже залежні від батьківської думки. Вони складають свою думку, своє враження про щось нове (в даному випадку про школу) на основі висловлювань і ставлень батьків. Тому, якщо ви хочете, щоб вчитель став авторитетом для вашого першокласника, ніколи не говоріть поганого про нього при дитині. Це сприятиме гарній поведінці дитини в школі і додасть мотивації до навчання.
4. Уникайте додаткових стресів і навантажень. Ніколи не відправляйте дитину одночасно в перший клас і якусь секцію або гурток. Початок навчання у школі і так є серйозним стресом для 6-7-річних дітей. Тому, якщо заняття спортом і музикою здаються вам необхідною частиною виховання вашої дитини, почніть водити її туди за рік до початку навчання або після того, як диина адаптується. Повноцінний відпочинок на цьому етапі дуже важливий. Тому нехай дитина проводить більше вільного часу на свіжому повітрі, граючись з друзями.
5. Слідкуйте за режимом дня і повноцінним харчуванням. Розпорядок дня, який не змінюється, допоможе дитині швидше адаптуватися до нових умов. Якщо ваш першокласник – шестирічка, то бажаний і денний сон хоча б на одну годину. Особливо зверніть увагу на харчування дитини. У її раціоні повинні бути присутніми білки (м’ясо, риба, сир, яйця), молочні продукти, вершкове і рослинне масло, свіжі овочі і фрукти, соки. Організм зараз як ніколи потребує додаткової енергії, адже справитися і пристосуватися до нових умов – досить серйозне завдання.
6. Будьте особливо уважними до почуттів дитини в перші місяці. Не пропускайте труднощі, які можливо, виникнуть у дитини. Слухайте сина/дочку, говоріть про школу, про події, про почуття. Намагайтеся разом знаходити шляхи, розповідайте про себе в шкільні роки. Будьте з дитиною більш терплячими і чуйними, щоб вона відчувала спокій і підтримку вдома.
-
Список дітей, які підуть до 1-го класу
Дроздинського НВК:ЗНЗ І-ІІІ ступенів-ДНЗ
у 2019-2020 навчальному році
1 Бакаєв Арсен Рустамович
2 Буковець Лілія Вікторівна
3 Василевич Альона Віталіївна
4 Василевич Арсен Володимирович
5 Василевич Дмитро Артурович
6 Василевич Надія Юріївна
7 Василевич Сергій Юрійович
8 Василевич Владислав Олександрович
9 Воробей Іван Олегович
10 Дифорт Ольга Миколаївна
11 Дифорт Софія Олександрівна
12 Климовець Сергій Петрович
13 Ковалик Владислав Олександрович
14 Ковальчук Дмитро Іванович
15 Ковалюк Анастасія Сергіївна
16 Котяй Анастасія Іванівна
17 Ковалик Михайло Миколайович
18 Кравченя Леонід Іванович
19 Кравченя Руслан Миколайович
20 Крижик Марія Миколаївна
21 Крупич Олександр Миколайович
22 Крупич Тетяна Іванівна
23 Кулакевич Дмитро Миколайович
24 Кузьмич Вікторія Володимирівна
25 Кузьмич Давид Антонович
26 Кузьмич Дмитро Олександрович
27 Кузьмич Дмитро Сергійович
28 Кузьмич Ігор Олександрович
29 Кузьмич Лариса Олександрівна
30 Кузьмич Павло Васильович
31 Кузьмич Павло Васильович
32 Кузьмич Таміла Дмитрівна
33 Кузьмич Юлія Віталіївна
34 Лісовець Андрій Олександрович
35 Лісовець Марія Леонідівна
36 Лісовець Юлія Сергіївна
37 Маринич Валерія Юріївна
38 Маринич Лілія Миколаївна
39 Маринич Олександр Юрійович
40 Марковець Дмитро Миколайович
41 Наумович Дмитро Віталійович
42 Огієвич Аня Віталіївна
43 Огієвич Аня Геннадіївна
44 Огієвич Аня Петрівна
45 Огієвич Арсен Гордійович
46 Огієвич Василь Миколайович
47 Огієвич Вікторія Ігорівна
48 Огієвич Галина Володимирівна
49 Огієвич Дарія Віталіївна
50 Огієвич Денис Віталійович
51 Огієвич Денис Іванович
52 Огієвич Дмитро Анатолійович
53 Огієвич Ігор Ярославович
54 Огієвич Ірина Іванівна
55 Огієвич Ілля Валерійович
56 Огієвич Леонід Дмитрович
57 Огієвич Леонід Миколайович
58 Огієвич Леся Сергіївна
59 Огієвич Микола Анатолійович
60 Огієвич Назар Романович
61 Огієвич Олександр Сергійович
62 Огієвич Роман Миколайович
63 Огієвич Святослав Сергійович
64 Огієвич Сергій Васильович
65 Огієвич Сергій Петрович
66 Огієвич Соломія Василівна
67 Огієвич Тетяна Володимирівна
68 Огієвич Тетяна Сергіївна
69 Огієвич Тетяна Миколаївна
70 Огієвич Ярослав Миколайович
71 Пашкевич Аня Миколаївна
72 Пашкевич Дмитро Віталійович
73 Пашкевич Дмитро Олександрович
74 Пашкевич Ольга Василівна
75 Пашкевич Роман Юрійович
76 Пишняк Аня Петрівна
77. Пишняк Назар Борисович
78 Пишняк Назар Максимович
79. Суржик Сергій Олегович
80. Тихонова Діана Дмитрівна
81. Францевич Дмитро Ігорович
82. Щербак Дарина Романівна
83. Яскевич Галина Миколаївна
84. Яскевич Олександр Тарасович
85. Яскевич Рувим Васильович
86 Яскевич Віталій Андрійович
-
Навіщо потрібне нове оцінювання?
-
Міністерство освіти і науки запропонувало нову модель оцінювання для перших класів. Це описова модель, що дозволяє оцінювати учнів в умовах компетентнісного навчання. До цього в Україні практики такого оцінювання не було. Школи знають, як оцінити результати навчання (наприклад, кількість помилок у диктанті), проте не знають, як оцінити процес навчання і компетентності.
-
З 2018/2019 навчального року всі перші класи працювали за компетентнісним навчанням. В тому числі і 1-ші класи нашого НВК. Це означає, що учні замість запам’ятовування інформації (самоціль) опановували компетентності (навчання через практику і тому, що знадобиться в житті). Таке навчання передбачало не лише опанування академічних знань (з математики, мов, природничих наук тощо), а й так званих соціальних компетентностей (уміння працювати в команді, вирішувати складні проблеми, пропонувати нові ідеї тощо).
-
Якщо академічну частину компетентностей у школах уміють оцінювати, то соціальну – ні. До того ж, академічна частина переважно оцінюється через призму кількості помилок, хоча на оцінювання мають впливати і, наприклад, обсяг докладених зусиль і прагнення учня. Тому для українських шкіл розробили нову модель оцінювання.
Для впровадження цієї моделі МОН затвердило методичні рекомендації у наказі № 924 від 20 серпня 2018 року. Оцінювання, запропоноване МОН, ґрунтується на описовому формувальному оцінюванні, що дозволяє оцінити компетентності та поступ учнів.
Для формування нової моделі створили робочу групу, в яку ввійшли вчителі пілотних шкіл та інші вчителі-практики, розробники нового Стандарту початкової освіти і представники Академії педагогічних наук.
Робоча група вивчала приклади європейських країн і США – адже там протягом десятків років практикують компетентнісне навчання і, відповідно, знають, як оцінити учнів.
Формувальне оцінювання ґрунтується не на кількісних (скільки помилок), а на якісних показниках. Наприклад, як працював учень, чи співпрацював з іншими, чи докладав зусилля, чи ставився до навчання з цікавістю. Це можливо оцінити лише через спостереження за роботою учня, а не перевірку результатів навчання.
“Спостереження за навчальним поступом учнів та оцінювання цього поступу розпочинається з перших днів навчання дитини у школі і триває постійно. Невід’ємною частиною цього процесу є формування здатності дітей самостійно оцінювати власний поступ.
Орієнтирами для спостереження та оцінювання є вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи (визначені Стандартом – ред.). При цьому особливості дитини можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого діти можуть досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня”, – написано в методичних рекомендаціях.
Передбачається, що за результатами формувального оцінювання вчитель може підкорегувати навчальний процес, свою роботу, а також вибудувати індивідуальну освітню траєкторію учня.
“Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний поступ учнів; формувати в дитини впевненість у собі, наголошуючи на її сильних сторонах, а не на помилках, діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів; запобігати побоюванням помилитися”, – зазначено в методичних рекомендаціях.
Тому важливо не порівнювати дітей між собою, а порівнювати те, як дитина працювала раніше, і як – протягом періоду, що оцінюється. (Тобто наскільки дитина виросла над собою ж.)
В основі формувального – позитивне оцінювання. У МОН зазначають, що маленькі діти сприймають оцінку за завдання як оцінювання себе особисто. Тому негативна оцінка в їхньому розумінні – це негативне ставлення до себе з боку вчителя. Методичні рекомендації пропонують, як уникнути цього:
1. Доброзичливо ставтесь до учня як до особистості.
2. Позитивно ставтесь до зусиль учня, які він спрямовує, щоб розв’язати задачі (навіть якщо вони не дали позитивного результату).
Така система дозволяє підтримати слабших учнів. Виконуючи легші завдання, вони не відчуватимуть себе невдахами, адже їхні зусилля оцінюватимуть так само, як і зусилля інших.
У методичних рекомендаціях зазначають, що “конкретний аналіз допущених учнем помилок і труднощів, що постали перед ним, та конкретні вказівки про те, як покращити досягнутий результат” є частиною формувального оцінювання, але не в перших класах.
Як саме оцінювали учнів у 2018-2019 н.р.?
Для здійснення формувального оцінювання робоча група МОН розробила Свідоцтво досягнень учня. Воно потрібне для того, щоб дати батькам і учням зрозумілий та структурований зворотний зв’язок про те, що відбувалося протягом навчального року чи семестру.
У першій частині свідоцтва вчителі оцінювали так звані соціальні і робочі компетентності. Наприклад, чи дитина була активною на уроці, чи ставила запитання про щось нове і незрозуміле, чи виявляла самостійність у роботі, чи була доброзичливою до інших і вирішувала конфлікти мирним шляхом.
У другій частині компетентності оцінюються попредметно. Проте навчальні досягнення сформульовано, виходячи не з кількості помилок чи негативної оцінки досягнень учня, а виходячи з його моделей поведінки і процесу навчання.
Наприклад, “Цікавиться темами, що вивчаються, виявляє допитливість до навколишнього світу” (Я досліджую світ), “Дотримується правил спілкування: привітання, прощання, подяка, прохання, запитання” (Українська мова), “Орієнтується у просторі, пояснює розташування предметів” (Математика), “Пропонує і втілює власні творчі ідеї” (Технології), “Висловлює своє ставлення до мистецьких творів” (Мистецтво), “Дотримується встановлених умов та правил гри”(Фізкультура), “Продукує короткі фрази про себе, надаючи базову персональну інформацію (ім’я, адреса, родина)” (Іншомовна освіта).
Компетентності в обох частинах оцінюються за допомогою чотирьох рівнів: “має значні успіхи”, “демонструє помітний прогрес”, “досягає результати з допомогою вчителя”, “потребує значної уваги і допомоги”.
Як бачимо, у цьому списку немає варіанту на кшталт “низький рівень”. У списку компетентностей для оцінювання теж немає негативних оцінок по типу “не зміг вивчити таблицю множення”. Адже вчитель, фіксуючи, що дитина потребує допомоги, має на увазі, що вона може покращити свої результати. А говорячи, що дитина перебуває на низькому рівню, учитель ніби ставить діагноз без рекомендацій для лікування.
У 1-2 класах оцінювання в обох частинах буде описовим. У 3 класі для оцінювання предметів з’являються бали.
У кінці свідоцтва є поле для рекомендацій учителя, в якому він може написати, що потрібно робити дитині для покращення результатів. Наприклад, це може бути “щодня читати по 15 хвилин уголос”.
Нижче є поле для зворотного зв’язку батьків. Вони отримують два екземпляри свідоцтва – один лишають собі, інший – повертають у школу. Саме в другому екземплярі вони можуть вказати свої побажання.
Оцінювання результатів навчання учнів 2-х класів.
Міністерство освіти і науки затвердило методичні рекомендації щодо оцінювання учнів 2-го класу Нової української школи.
Про це йдеться в наказі №1154 від 27 серпня, який “Новій українській школі” надали в Інституті модернізації змісту освіти.
“Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів других класів здійснюється вербально“, – зазначено в рекомендаціях.
Критерії оцінювання встановлює вчитель із поступовим залученням учнів до цього процесу. Орієнтирами для визначення критеріїв є вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів, визначених Держстандартом.
“Під час здійснення формувального оцінювання важливо не протиставляти дітей один одному. Стимулом розвитку має бути співвідношення роботи (відповіді, дії тощо) з тим, як дитина працювала раніше.
Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учнів, враховувати, що оцінюється не учень, а його робота“, – наголошено в рекомендаціях.
Вчитель може заповнювати індивідуальну картку навчального поступу учня, щоб зафіксувати прогрес:
-
Також учитель може робити оцінювальний аркуш для класу, щоб визначити рівень засвоєння матеріалу відповідно до навчальної програми: