Прозорість та відкритість НВК

СТАТУТ ДРОЗДИНСЬКОГО НВК:ЗНЗ І-ІІІ СТУПЕНІВ - ДНЗ

І.  ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

     1.1. Комунальний заклад Дроздинський навчально-виховний комплекс, «загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Рокитнівської районної ради Рівненської області  утворений шляхом перейменування Дроздинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.                

    1.2. Комунальний заклад Дроздинський навчально-виховний комплекс, «загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»  (надалі іменується навчально-виховний комплекс),є правонаступником усіх  прав і обов’язків Дроздинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Рокитнівської районної ради Рівненської області.  

     1.3. Власником навчально-виховного комплексу є територіальна громада Рокитнівського району Рівненської області, засновником – Рокитнівська районна рада (інд. код 24175827), місцезнаходження: Україна, смт Рокитне, вул.Незалежності, 13.

    1.4. Навчально-виховний комплекс підпорядкований відповідному органу управління освітою, який здійснює її фінансове і матеріально-технічне забезпечення. Питання використання комунального майна  навчально-виховний комплекс погоджує з Рокитнівською районною радою.

    1.5. Навчально-виховний комплекс є юридичною особою, може мати рахунки в установах банків, штамп, печатку з вказівкою свого повного найменування, зведений баланс у централізованій бухгалтерії відповідного органу управління освітою.

    За рішенням засновника навчально-виховного комплексу бухгалтерський облік може здійснюватися самостійно або  через централізовану бухгалтерію відповідного органу управління освітою.

   1.6. Навчально-виховний комплекс здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про дошкільну освіту", "Про місцеве самоврядування в Україні", Положення про загальноосвітній навчальний заклад, Положення про дошкільний навчальний заклад, Положення про навчально-виховний комплекс "дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад", "загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад", указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, власного Статуту.

   1.7. Повна назва навчально-виховного комплексу: Дроздинський навчально-виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» , скорочена назва -  «Дроздинський НВК: ЗНЗ І-ІІІ ступенів – ДНЗ»

   1.8. Місцезнаходження навчально-виховного комплексу: 34211, Рівненська область Рокитнівський район  с.Дроздинь  вул. Шевченка,100.

  1.9. Навчально-виховний комплекс складається з двох  підрозділів:  дошкільного та шкільного.  

  Дошкільний підрозділ забезпечує належний рівень дошкільної освіти дітей віком від трьох до шести (семи) років відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти.   Дошкільний підрозділ може мати одновікові та різновікові групи.   Кількість дітей  у дошкільному підрозділі НВК може змінюватися, виходячи з наявності відповідних для цього умов (приміщення, матеріально-технічне забезпечення тощо).

  Щоденна тривалість роботи дошкільного підрозділу НВК  визначається  з урахуванням фінансових можливостей, контингенту дітей дошкільного віку за погодженням з органами місцевого самоврядування та органом управління освітою і може змінюватися.

  Кількість дітей у групах:

- від  1,5 до 3-х років                     – до 15 осіб;

- від 3 до 6 років                                      – до 20 осіб;

- різновікова                                   – до 15 осіб;

- в оздоровчий період                             – до 15 осіб.

  Шкільний підрозділ забезпечує відповідний рівень загальноосвітньої підготовки учнів згідно з вимогами  Державного стандарту загальної середньої освіти. Відповідно до освітнього рівня, в шкільному підрозділі НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО КОМПЛЕКСУ функціонують разом школи всіх трьох ступенів:

І ступінь - початкова школа ( 1 - 4 класи - термін навчання 4 роки);

ІІ ступінь - основна школа (5 - 9 класи - термін навчання 5 років);

ІІІ ступінь - старша школа, як правило, з профільним спрямуванням навчання (10 – 11 класи - термін навчання 2 роки).

  1.10. Кількість дошкільних груп, класів, груп продовженого дня у НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ КОМПЛЕКСІ встановлюється Рокитнівською районною радою на підставі нормативів їх наповнюваності, затверджених Міністерством  освіти і науки України за погодженням з Міністерством фінансів України, відповідно до поданих заяв батьків або осіб, які їх замінюють, санітарно-гігієнічних норм та за поданням відповідного органу управління освітою.

 1.11. Наповнюваність класів, груп, їх поділ при вивченні профільних та інших навчальних предметів у навчально-виховному комплексі визначаються згідно з нормативами, встановленими Міністерством освіти і науки України,  погодженими з Міністерством фінансів України.

 За рішенням Рокитнівської районної ради може встановлюватися менша наповнюваність класів, груп.

 1.12. У  складі дошкільного підрозділу можуть бути групи комплектуючого типу.

 1.13. У складі шкільного підрозділу можуть бути профільні класи,       класи з поглибленим вивченням окремих предметів, класи для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, групи продовженого дня.

 1.14. Головною метою  навчально-виховного комплексу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття дошкільної освіти, повної загальної середньої освіти, задоволення потреб громадян у нагляді, догляді та оздоровленні  дітей, надання послуг по вихованню і розвитку дітей дошкільного віку та підготовці їх до навчання в школі; навчання, виховання і розвиток дітей шкільного віку та підготовка їх до професійного самовизначення.

 1.15. Основними завданнями навчально-виховного комплексу є:

-    реалізація державної політики в галузі освіти;

- створення умов для здобуття дітьми дошкільного віку, учнями безперервної дошкільної та загальної середньої освіти в обсязі державних стандартів дошкільної та загальної середньої освіти, розвитку їх творчих здібностей і нахилів;

-   виховання громадянина України;

- виховання у дітей  любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до  народних   традицій   і   звичаїв,   державної   та  рідної мови,   національних   цінностей   українського  народу та інших  народів і націй;

- формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості,   підготовленої  до професійного самовизначення;

- виховання поваги до Конституції України, державних символів України, прав і  свобод  людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина;

- формування основних норм загальнолюдської моралі;

- сприяти реалізації права вихованців на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

- виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян, як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я вихованців;

- надання кваліфікованої допомоги в корекції недоліків мови дитини;

- здійснення соціально-педагогічного патронату.

 1.16. НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах своєї компетенції, передбаченої законодавством     України   та  власним   Статутом. 

 1.17. Навчально-виховний комплекс несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

- безпечні умови освітньої діяльності;

- дотримання державних стандартів освіти;

- дотримання договірних зобов'язань з іншими суб'єктами освітньої,    виробничої, наукової діяльності, у тому числі обов'язків за міжнародними      угодами;

- дотримання фінансової дисципліни.

 1.18. Мова навчання у навчально-виховному комплексі визначається згідно з  чинним законодавством.

1.19. Навчально-виховний комплекс має право:

- проходити в установленому порядку державну атестацію;

- визначати форми і засоби організації  навчально - виховного процесу за погодженням із засновником;

- визначати варіативну частину шкільного навчального плану;

- в установленому порядку розробляти і впроваджувати експериментальні та індивідуальні навчальні плани;

- спільно з вищими навчальними закладами, їх кафедрами або філіями, науково - дослідними інститутами та центрами проводити науково - дослідну, експериментальну,  пошукову роботу, що не суперечить законодавству України;

- використовувати різні форми морального і матеріального заохочення до учасників навчально-виховного процесу;

- бути власником і розпорядником рухомого і нерухомого майна згідно із законодавством України та власним Статутом;

- отримувати кошти і матеріальні цінності від органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб;

- залишати у своєму розпорядженні і використовувати власні надходження у порядку, визначеному законодавством України;

- розвивати власну соціальну базу, мережу спортивно-оздоровчих, лікувальних, профілактичних і культурних підрозділів.

1.20. Медичне обслуговування дітей дошкільного віку, учнів у навчально-виховному комплексі здійснюється штатним медперсоналом та спеціально закріпленим лікарем-педіатром. Медичний персонал здійснює лікувально-профілактичні заходи, контроль за станом здоров'я, фізичним розвитком дитини, організацією фізичного виховання, загартуванням, дотриманням санітарно-гігієнічних норм, режимом та якістю харчування.

1.21. Харчування вихованців  навчально-виховного комплексу здійснюється відповідно до законодавства.

1.22. Порядок забезпечення продуктами харчування дітей у НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ КОМПЛЕКСІ встановлюється харчуючою організацією за погодженням з відповідним органом управління освітою та Рокитнівською районною радою.

    Контроль за організацією та якістю харчування, вітамінізацією страв, закладкою продуктів харчування, кулінарною обробкою, виходом страв, смаковими якостями їжі, санітарним станом харчового блоку, правильністю зберігання, дотриманням термінів реалізації продуктів покладається на відповідні органи місцевого самоврядування, призначених медичних працівників та керівника навчально-виховного комплексу.

    У навчально-виховному комплексі може бути організовано одноразове або триразове харчування в залежності від тривалості  перебування дітей дошкільного віку, одноразове харчування учнів.

1.23. Взаємовідносини  навчально-виховного комплексу з юридичними і фізичними особами визначаються угодами,  укладеними між ними.

ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

  2.1. Навчально-виховний комплекс працює за п'ятиденним робочим тижнем.

  2.2. Навчально-виховний комплекс проводить свою діяльність відповідно до плану роботи, який складається на  поточний навчальний рік і оздоровчий період для дошкільного підрозділу.

План роботи затверджується педагогічною радою навчально-виховного комплексу.

   План роботи дошкільного підрозділу на оздоровчий період погоджується з управлінням Держсанепідслужби.

  2.3. Навчально-виховний процес у дошкільному підрозділі навчально-виховного комплексу здійснюється за програмами розвитку виховання і навчання дітей дошкільного віку, затвердженими Міністерством освіти і науки України, відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти, у шкільному підрозділі - регламентується робочим навчальним планом, складеним на основі типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання.

2.4. Робочий навчальний план навчально-виховного комплексу погоджується педагогічною радою навчального закладу і затверджується органом управління освітою.

     У вигляді додатків до робочого навчального плану складаються розклад уроків (щоденний, тижневий, семестровий) та режим роботи (щоденний, річний).

2.5. Організація навчально-виховного процесу у навчально-виховному комплексі здійснюється відповідно до Положень про дошкільний, загальноосвітній навчальні заклади, нормативних документів Міністерства освіти і науки України.

2.6. Відповідно до робочого навчального плану педагогічні працівники навчально-виховного комплексу самостійно добирають програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти на рівні державних стандартів.

2.7. Навчально-виховний комплекс здійснює навчально-виховний процес за денною формою навчання.

2.8. Індивідуалізація і диференціація навчання у навчально-виховному комплексі забезпечується реалізацією інваріантної та варіативної частин робочого навчального плану. Варіативна частина формується навчально-виховним комплексом самостійно з урахуванням спеціалізації та профілю навчання.

    Відповідно до Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, учням надається право і створюються умови для індивідуального навчання.

2.9. Навчально-виховний комплекс може реалізовувати освітні програми і надавати освітні платні послуги на договірній основі згідно з ліцензією, відповідно до  Переліку  платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, згідно діючого законодавства.

2.10. Приймання дітей дошкільного віку до  навчально-виховного комплексу здійснюється його керівником протягом календарного року на безконкурсній основі, як правило, відповідно до території обслуговування. Порядок комплектування дошкільного підрозділу НВК визначається органом управління освітою районної державної адміністрації.

2.11. До першого класу шкільного підрозділу переводяться діти, як правило, із шести років.

2.12. Приймання учнів до всіх класів і груп здійснюється на безконкурсній основі, як правило, відповідно до території обслуговування. Діти, які не  проживають на території обслуговування, можуть бути зараховані до навчально-виховного комплексу за наявності вільних місць у відповідному класі або групі.

2.13. Зарахування дітей до  навчально-виховного комплексу здійснюється за наказом директора на підставі:

- особистої заяви (для неповнолітніх - заяви батьків або осіб, які їх замінюють);

- свідоцтва про народження (копії), паспорта;

-  посвідчення дитини, потерпілої від аварії на ЧАЕС – за наявності такого  (копію);

- медичної довідки  встановленого зразка  про стан здоров'я;

- медичної довідки про епідеміологічне оточення (для дітей дошкільного віку);

- документа для зарахування до групи компенсуючого типу або класу для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;

- документа про наявний рівень освіти (крім дітей, які вступають до першого класу) для зарахування до шкільного підрозділу.

- документи для встановлення батьківської плати (при наявності такої).

2.14. За дитиною дошкільного підрозділу зберігається місце у навчально-виховному комплексі у разі її хвороби, карантину, санаторного лікування, на час відпустки батьків або осіб, які їх замінюють, а також у літний оздоровчий період (75 днів).

2.15. Відрахування дітей дошкільного віку з навчально-виховного комплексу може здійснюватись:

- за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють;

- на підставі медичного висновку про стан здоров'я дитини, що виключає можливість її подальшого перебування в навчально-виховному комплексі;

- інших випадків, передбачених законодавством України.

2.16. Адміністрація навчально-виховного комплексу зобов'язана письмово повідомити батьків або осіб, які їх замінюють, про відрахування дитини за два тижні.

2.17. У разі потреби учень (вихованець) може перейти протягом будь-якого року навчання до іншого навчального закладу. Переведення учнів до іншого навчального закладу здійснюється за наявності особової справи учня встановленого Міністерством освіти і науки України зразка.

2.18. В шкільному підрозділі навчально-виховного комплексу для учнів 1-4 класів, а також 5-9 класів, в яких навчаються діти, які потребують корекції розумового і фізичного розвитку за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють можуть створюватися групи продовженого дня.

    Зарахування до груп продовженого дня і відрахування дітей із них здійснюється наказом директора навчально-виховного комплексу на підставі заяв батьків або осіб, які їх замінюють.

2.19. Навчальний   рік   у  навчально-виховного комплексу починається

1 вересня  Днем знань і закінчується:

- у дошкільному підрозділі - 31 травня наступного року; з 1 червня до 31 серпня (оздоровчий період) - проводиться оздоровлення дітей;

- у шкільному підрозділі - не пізніше 1 липня наступного року з урахуванням навчальної практики та державної підсумкової атестації.

    Навчальні заняття розпочинаються лише за наявності акту відділу освіти Рокитнівської РДА, що підтверджує підготовку приміщень навчально-виховного комплексу  для роботи у новому навчальному році.

    Тривалість навчального року учнів обумовлюється  виконанням навчальних програм з усіх предметів, але не може бути менша 175 робочих днів для учнів  1-4 класів та 190 робочих днів - для учнів 5-11 класів. Структура навчального року будується за двома семестрами.

    Структура навчального року та режим роботи встановлюється радою навчально-виховного комплексу у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, за погодженням з органом управління освітою. У випадку  екологічного лиха та епідемії місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування може встановлюватися особливий режим роботи закладу, який погоджується з органом державної санітарно-епідеміологічної служби.

2.20. Відволікання учнів від навчальних занять на інші види діяльності забороняється (крім випадків, передбачених законодавством України).

2.21. Тривалість канікул для учнів 1-11 класів протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днів, для учнів 1 класів можуть встановлюватися додаткові канікули в межах 7 календарних днів.

2.22. Режим роботи навчально-виховного комплексу визначається на основі нормативно-правових актів та за погодженням з управлінням Держсанепідслужби.

2.23. Тривалість занять у навчально-виховному комплексі становить: у дошкільному підрозділі  у групах з короткочасним перебуванням - 4 години, у групах з повним робочим днем – відповідно до діючого законодавства; у шкільному підрозділі: у перших класах - 35 хв., у других-четвертих - 40 хв., п'ятих-одинадцятих - 40 хв. Зміна тривалості занять допускається за погодженням з органом управління освітою та з управлінням Держсанепідслужби.

    Щоденна кількість і послідовність занять визначається розкладом. Розклад занять складається відповідно до робочого навчального плану з дотриманням педагогічних, санітарно-гігієнічних вимог і затверджується директором навчально-виховного комплексу.

 Розклад занять повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання та основ здоров'я і фізичної культури.

   Крім різних обов'язкових форм занять, у навчально-виховному комплексі проводяться індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом, і спрямованні на задоволення освітніх інтересів та на розвиток творчих здібностей, нахилів і обдарувань вихованців.

2.24. Навчання у шкільному підрозділі навчально-виховного комплексу організовується в одну (першу) зміну.

  Тривалість перерв між уроками встановлюється з урахуванням санітарно-гігієнічних вимог, потреб в організації активного відпочинку і харчування учнів, але не менш як 10 хв., великої перерви - 15 хвилин.

2.25. Зміст, обсяг і характер домашніх завдань визначається вчителем відповідно до педагогічних і санітарно-гігієнічних вимог з урахуванням індивідуальних особливостей учнів; учням перших класів домашні завдання не задаються.

2.26. У навчально-виховному комплексі встановлюється 12-бальна система оцінювання навчальних досягнень учнів. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) визначаються діючими нормативними актами в галузі освіти.

   Здійснюється тематичний облік знань, умінь і навичок учнів. Система оцінювання навчальних досягнень учнів носить стимулюючий характер: у першому класі дається словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів; в наступних класах вона доповнюється оцінками по 12-ти бальній шкалі. Оцінка з поведінки учням не виставляється.

   Порядок переведення і випуск учнів навчального закладу визначається Інструкцією про переведення та випуск учнів (вихованців) навчальних закладів системи загальної середньої освіти, затвердженою центральним органом виконавчої влади у галузі освіти.

    За рішенням Міністерства освіти і науки України може запроваджуватися інша система оцінювання навчальних досягнень учнів.

2.27. Учні, які впродовж двох років навчання у початковій школі не засвоїли програму з предметів навчального плану, за поданням педагогічної ради направляються на обстеження спеціалістами психолого-медико-педагогічної консультації за згодою батьків (осіб, які їх замінюють). За її висновками такі учні  можуть продовжити навчання в спеціальних загальноосвітніх школах, залишитись на повторний курс навчання або навчатися за індивідуальною формою чи за індивідуальними навчальними програмами за згодою батьків (осіб, які їх замінюють).

2.28. Навчання у випускних класах НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО КОМПЛЕКСУ завершується Державною підсумковою атестацією. Зміст, форма і порядок Державної підсумкової атестації, а також переведення й випуск учнів в НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ КОМПЛЕКСІ  встановлюються згідно наказу Міністерством освіти і науки України. 

   Учням, які закінчили певний ступінь НВК, видається відповідний документ про освіту:

- після  закінчення школи І ступеня  – табель успішності:

- після  закінчення школи ІІ ступеня – свідоцтво про базову загальну середню освіту;

- після закінчення школи ІІІ ступеня – атестат про повну загальну середню освіту.

   Навчальні досягнення учнів 2 – 11 класів за підсумками семестрів відображаються в табелях успішності,  які видаються учням 2 – 11 класів у кінці І  семестру, учням 2 – 8, 10 класів  після завершення навчального року.      Табель успішності видається й випускникам 9 та 11 класів, які не атестовані хоча б з одного предмета.

  Зразки документів про базову та повну загальну середню освіту затверджуються Кабінетом Міністрів України.

2.29. Звільнення учнів від Державної підсумкової атестації проводиться в порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України.

2.30. Результати семестрового, річного, підсумкового оцінювання навчальних досягнень доводяться до відома учнів класним керівником.

2.31. Учні 2-8 класів та 10 класів, які мають високі досягнення (10-12 балів) у вивченні всіх предметів за відповідний рік можуть нагороджуватися похвальним листом "За високі досягнення у навчанні".

   Учням, які закінчили основну школу з навчальними досягненнями високого рівня (10, 11, 12 балів), видається свідоцтво про базову загальну середню освіту особливого зразка. Випускники 11 класів можуть нагороджуватися похвальною грамотою "За особливі досягнення у вивченні окремих предметів", медалями: золотою - "За високі досягнення у навчанні" або срібною - "За досягнення у навчанні". Особам, нагородженим Золотою або Срібною медалями, видається документ про повну загальну середню освіту особливого зразка.

    За успіхи у навчанні для всіх учасників навчально-виховного процесу можуть встановлюватися різні форми морального та матеріального заохочення.

2.32. Контроль за дотриманням порядку видачі випускникам свідоцтв про базову загальну середню освіту, атестатів про повну загальну середню освіту, золотих медалей "За високі досягнення у навчанні", срібних медалей "За досягнення у навчанні", похвальних листів "За високі досягнення у навчанні" та похвальних грамот "За особливі досягнення у вивченні окремих предметів" здійснюється Міністерством освіти і науки України, іншими центральними органами виконавчої влади, у підпорядкуванні яких знаходиться навчально-виховний комплекс, відповідними місцевими органами управління освітою.

ІІІ. УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

3.1. Учасниками навчально-виховного процесу у навчально-виховному комплексі є діти дошкільного віку, учні , керівники, педагогічні, медичні та інші працівники, психологи, бібліотекарі, інші спеціалісти навчально-виховного комплексу,  батьки або особи, які їх замінюють.

3.2. Статус учасників навчально-виховного процесу, їхні права і обов'язки визначаються Законами України "Про освіту",  "Про загальну середню освіту", „Про дошкільну освіту",  іншими законодавчими актами України, Положенням про навчально-виховний комплекс  "загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад", даним Статутом, Правилами внутрішнього розпорядку.

    Штатний розпис навчально-виховного комплексу встановлюється відповідно типових штатів для дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів.

3.3.   Вихованці навчально-виховного комплексу мають право:

-  на доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої освіти;

- на безпечні і нешкідливі для здоров'я умови утримання, розвитку, виховання,  навчання і праці;

-  на захист від будь-якої інформації, пропаганди та агітації, що завдає шкоди їх здоров'ю, моральному та духовному розвитку;

- на користування матеріально-технічною, культурно-спортивною базою         навчально-виховного комплексу;

-  на вибір форм навчання, предметів варіативної частини навчального плану, факультативів, спецкурсів, позакласних занять;

-  на переатестацію з навчальних предметів;

- брати участь у різних видах навчальної, науково-практичної діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах, тощо;

- на участь в органах громадського самоврядування навчально-виховного комплексу, вносити власні пропозиції щодо організації навчально-виховного процесу,  вільно виражати погляди і переконання;

- брати участь у добровільних самодіяльних об'єднаннях, творчих студіях, клубах, гуртках, групах за інтересами тощо;

- на захист від будь-яких форм експлуатації, психічного і фізичного насилля, від дій педагогічних та інших працівників, які порушують їх права, принижують честь і гідність;

- на отримання гарячого харчування в їдальні навчально-виховного комплексу.

3.4. Вихованці навчально-виховного комплексу зобов'язані:

         -  систематично оволодівати знаннями, вміннями, практичними навичками  в обсязі не меншому, ніж визначено Базовим компонентом дошкільної освіти, Державним стандартом загальної середньої освіти;

-  підвищувати загальний культурний рівень;

-  дотримуватися, моральних, етичних норм;

- брати посильну участь у різних видах трудової діяльності, що не заборонені чинним законодавством;

-   дбайливо ставитись до державного, громадського і особистого майна;

-  дбати про власну гігієну та охайний зовнішній вигляд, дотримуватись   встановленої для вихованців навчально-виховного комплексу форми;

- дотримуватися вимог Статуту, Правил внутрішнього розпорядку навчально-виховного комплексу.

3.4.1. До учнів, що порушують Статут навчально-виховного комплексу адміністрацією і радою НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО КОМПЛЕКСУ можуть застосовуватися заходи впливу:

-   громадське засудження, публічне обговорення негативного вчинку;

-   зауваження вчителя, класного керівника;

- зауваження директора, зроблене публічно в присутності учнів, вихованців;

- надсилання "листа-тривоги" на адресу батьків або осіб, що їх замінюють;

- у випадку систематичного грубого порушення дисципліни учні з їх батьками запрошуються на педагогічну раду або раду навчально-виховного комплексу.

3.4.2. Вихованці, які досягли значних успіхів у навчанні, можуть бути нагороджені Відповідно до Положення про похвальний лист «За високі досягнення у навчанні» та похвальну грамоту «За особливі досягнення у вивченні окремих предметів»:

- похвальним листом «За високі досягнення у навчанні» нагороджуються учні 2-8-х та 10 (11)-х класів навчальних закладів системи загальної середньої освіти усіх типів і форм власності (далі — навчальні заклади), які мають високі досягнення (10-12 балів) з усіх предметів за відповідний навчальний рік ;

- похвальною грамотою «За особливі досягнення у вивченні окремих предметів» нагороджуються випускники навчальних закладів, які досягли особливих успіхів у вивченні одного чи декількох предметів (не менше як 12 балів). Такою нагородою відзначаються насамперед переможці міжнародних, III, IV етапів всеукраїнських конкурсів, олімпіад, змагань ;  

        Відповідно до Положення про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 13.12.2000 № 584 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 03.05.2012 № 528) можуть бути нагороджені золотою медаллю «За високі досягнення у навчанні» та срібною медаллю «За досягнення у навчанні» .

       Рішення про нагородження учнів приймається на спільному засіданні педагогічної ради та ради навчального закладу і затверджується наказом керівника навчального закладу ;

      Нагородження учнів відбувається в урочистій обстановці із залученням представників громадськості.

       3.4.3. Учні навчально-виховного комплексу залучаються, за їх згодою та згодою їх батьків, до самообслуговування, різних видів суспільно-корисної праці відповідно до Правил внутрішнього розпорядку навчально-виховного комплексу. Самообслуговування організовується у відповідності з віком, статтю, фізичними можливостями і станом здоров'я, базуючись на гігієнічних вимогах та вимогах до охорони їх здоров'я. Робота із самообслуговування проводиться за участю педагогів, класних керівників та залученням батьків або осіб, які їх замінюють.

    3.5. Педагогічними працівниками навчально-виховного комплексу можуть  бути особи з високими моральними якостями, які мають відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, забезпечують результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я яких дозволяє виконувати професійні обов'язки.

    До педагогічної діяльності в навчально-виховному комплексі можуть залучатися викладачі вищих навчальних закладів для викладання окремих навчальних предметів, курсів за вибором, факультативів.

    3.6. Призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних та інших працівників, педагогічне навантаження й інші трудові відносини регулюються законодавством України про працю, Законами України "Про загальну середню освіту", "Про дошкільну освіту" та іншими законодавчими актами.

    3.7. Педагогічні працівники навчально-виховного комплексу мають право на:  

   - захист професійної честі та гідності;

  - участь в обговоренні та вирішенні питань організації навчально-виховного процесу;

  - внесення пропозицій керівництву навчально-виховного комплексу і відповідному органу управління освітою щодо поліпшення навчально-виховної роботи;

- самостійний  вибір форм, методів, засобів навчальної роботи, не шкідливих для здоров'я  вихованців;

- участь у роботі методичних об'єднань, нарад, зборів навчально-виховного комплексу, органів громадського самоврядування;

-  самостійний вибір форми підвищення кваліфікації;

-  атестацію згідно з Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників України;

- проведення в установленому порядку науково-дослідної, експериментальної, пошукової  роботи;

- соціальне і матеріальне забезпечення відповідно до законодавства ;

- об'єднання в  професійні спілки та членство в інших об'єднаннях громадян,  діяльність яких не заборонена законодавством;

- виявлення педагогічної ініціативи.

   3.8. Відволікання педагогічних працівників від виконання професійних обов'язків не допускається, за винятком випадків, передбачених   законодавством України.

    3.9.   Педагогічні працівники навчально-виховного комплексу зобов'язані:

- забезпечувати належний рівень викладання навчальних дисциплін відповідно до вимог навчальних програм;

- сприяти розвитку інтересів, нахилів та здібностей дітей, а також збереженню їхнього здоров'я, здійснювати пропаганду здорового способу життя;

- утверджувати особистим прикладом і настановами повагу до державної символіки;

-  дотримуватися педагогічної етики, норм загальнолюдської моралі, поважати гідність дитини та її батьків;

-   забезпечити емоційний комфорт, захист дитини від будь-яких форм експлуатації та дій, які шкодять її здоров'ю, а також від фізичного та психологічного насильства;

- виконувати Статут навчально-виховного комплексу, Правила  внутрішнього   розпорядку,  умови  контракту  чи  трудового договору;

-  брати участь у роботі педагогічної ради та інших заходах, пов'язаних з підвищенням професійного рівня, педагогічної майстерності, загальнополітичної культури;

-  виховувати в учнів (вихованців) повагу до батьків, жінки, старших за віком, народних традицій та звичаїв, духовних та культурних надбань народу України;

-  готувати учнів до самостійного життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди   між  усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;

-  виконувати посадову інструкцію вчителя, вихователя;

- виконувати накази і розпорядження директора навчально-виховного комплексу, органів управління освітою;

- сприяти зростанню авторитету навчально-виховного комплексу.

   3.10. Педагогічні працівники навчально-виховного комплексу несуть відповідальність за збереження життя, фізичне і психічне здоров'я вихованців згідно із законодавством.

   3.11. Працівники навчально-виховного комплексу у відповідності   до   статті 26 Закону України "Про   забезпечення   санітарного та епідемічного благополуччя населення" проходять один раз на рік медичні огляди.

  3.12. Обсяг навчального навантаження вчителів визначається на підставі законодавства директором навчально-виховного комплексу і затверджується відповідним органом управління освітою.      

    Обсяг  педагогічного   навантаження  може  бути меншим тарифної ставки (посадового окладу) лише за письмовою згодою педагогічного працівника.

    Перерозподіл   педагогічного   навантаження   протягом  навчального року   допускається   лише  у разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається   робочим   навчальним   планом   або    за  письмовою згодою   педагогічного   працівника  з  дотриманням   законодавства  про працю.

    3.13. Директор навчально-виховного комплексу призначає класних керівників, завідуючих навчальними кабінетами, майстернями тощо. Їхні права та обов'язки  визначаються нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України, Правилами внутрішнього розпорядку, посадовими інструкціями та Статутом навчально-виховного комплексу.

     3.14. У навчально-виховному комплексі обов'язково проводиться атестація педагогічних працівників. Атестація здійснюється, як правило, один раз на п'ять років відповідно до Типового положення  про атестацію педагогічних працівників України, затвердженого наказом Міністерством освіти і науки України.

     3.15. Педагогічні працівники, які систематично порушують Статут, Правила внутрішнього розпорядку навчально-виховного комплексу, не виконують посадових обов'язків, умови трудового договору (контракту) або за результатами атестації не відповідають посаді, що обіймають, звільняються з роботи згідно з чинним законодавством.

     3.16. Права й обов'язки  інженерно-технічних працівників та допоміжного персоналу регулюються трудовим законодавством, Правилами внутрішнього розпорядку навчально-виховного комплексу,  посадовими інструкціями.

     3.17. Батьки вихованців та особи, що їх замінюють, мають право:

     - обирати і бути обраними до ради навчально-виховного комплексу, батьківських комітетів  та   інших   органів        громадського самоврядування навчально-виховного комплексу;

   - звертатися до органів управління освітою, директора навчально-виховного комплексу і органів громадського     самоврядування з питань навчання, виховання дітей;

- брати участь у заходах, спрямованих на поліпшення організації навчального-виховного процесу та зміцнення матеріально-технічної бази навчально-виховного комплексу;

-  на  захист законних інтересів своїх дітей в органах громадського   самоврядування навчально-виховного комплексу та у відповідних державних, судових органах;

- відмовлятися від запропонованих додаткових освітніх послуг;

- приймати рішення про участь дитини в інноваційній діяльності навчально-виховного комплексу.

   3.18. Батьки та особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за здобуття дітьми повної загальної середньої освіти.

    3.19. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:

- забезпечувати умови для здобуття дитиною дошкільної освіти, повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання;

- постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, обдарувань;

- поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до Вітчизни, сім'ї, державної та рідної мов; повагу до національної історії, культури, загальнолюдських цінностей;

-  виховувати у дітей повагу до законів, прав, основних свобод людини;

- своєчасно вносити плату /якщо вона встановлена/ за харчування дитини в навчально-виховному комплексі у встановленому порядку;

- своєчасно сповіщати адміністрацію навчально-виховного комплексу про можливість відсутності або хвороби дитини.

    3.20. У разі невиконання батьками та особами, які їх замінюють, обов'язків, передбачених законодавством, навчально-виховний комплекс може порушувати клопотання про відповідальність таких осіб, у тому числі позбавлення їх батьківських прав.

    3.21. Представники громадськості мають право:

- обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування     навчально-виховного комплексу;

- приймати участь в роботі учнівських об’єднань за інтересами і гуртків, секцій;

- сприяти покращенню матеріально-технічної бази, фінансовому забезпеченню навчально-виховного комплексу;

- брати участь в організації навчально-виховного процесу.

3.22. Представники громадськості зобов'язані:

- дотримуватися Статуту навчально-виховного комплексу;

- виконувати накази та розпорядження директора навчально-виховного комплексу рішення органів громадського самоврядування;

- захищати учнів від всіляких форм фізичного та психічного насильства;

- пропагувати здоровий спосіб життя, шкідливість вживання алкоголю, наркотиків, тютюну тощо.

ІV. УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИМ КОМПЛЕКСОМ

4.1. Управління навчально-виховним комплексом здійснюється засновником та відповідним органом управління освітою.     

4.2. Безпосереднє керівництво навчально-виховним комплексом здійснюється його директором за участю органів громадського самоврядування. Директором  може бути тільки громадянин України, який має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста або магістра, стаж педагогічної роботи не менш як три роки, успішно пройшов атестацію керівних кадрів освіти у порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України.

4.3. Директор навчально-виховного комплексу та його заступники призначається на посаду та звільняється з посади  начальником органу управління освітою. Директора може бути звільнено з посади на умовах, передбачених законодавством України та за погодженням із засновником. Призначення та звільнення з посади заступників директора НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО КОМПЛЕКСУ, у тому числі заступника, який відповідає за діяльність дошкільного підрозділу,  здійснюється начальником органу управління освітою за поданням директора.

4.4. Директор навчально-виховного комплексу:

- відповідає за реалізацію завдань дошкільної освіти та загальної середньої освіти, визначених Законами України "Про дошкільну освіту", "Про загальну середню освіту", та забезпечення рівня освіти відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти, Державного стандарту загальної середньої освіти, за якість і ефективність роботи педагогічного колективу;

- діє від імені навчально-виховного комплексу, представляє його в усіх державних та інших органах, установах і організаціях, укладає угоди з юридичними та фізичними особами;

- здійснює керівництво педагогічним колективом, забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів, створює необхідні умови для підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників;

- організовує навчально-виховний процес;

- забезпечує контроль виконання навчальних планів і програм, якість знань, умінь та навичок вихованців;

- створює необхідні умови для проведення виховної роботи з дітьми дошкільного віку, учнями, їх участі в позакласній та позашкільній роботі;

- несе особисту відповідальність і забезпечує дотримання вимог охорони дитинства, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм, техніки  безпеки;

- розпоряджається в установленому порядку майном і коштами навчально-виховного комплексу, несе відповідальність за дотримання фінансової дисципліни та збереження матеріально-технічної бази навчально-виховного комплексу;

- підтримує ініціативи щодо вдосконалення системи навчання та виховання, заохочення творчих пошуків, дослідно-експериментальної роботи педагогів;

- дає дозвіл на участь діячів науки, культури, членів творчих спілок, працівників підприємств, установ, організацій у навчально-виховному процесі, керівництві учнівськими об'єднаннями за інтересами;

- забезпечує права вихованців та захист їх від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;

- втілює заходи щодо запобігання вживання вихованцями алкоголю, наркотиків, тютюну;

- контролює організацію харчування і медичного обслуговування вихованців;

- видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження і контролює їх виконання;

- за погодженням із профспілковим комітетом затверджує правила внутрішнього розпорядку, посадові обов'язки навчально-виховного комплексу;

- несе відповідальність за свою діяльність перед вихованцями, батьками, педагогічними працівниками та загальними зборами, засновником, місцевими органами державної виконавчої влади;

- щороку звітує про свою роботу на загальних зборах педагогічного колективу, батьків, громадськості.

4.5. Штатний розпис навчально-виховного комплексу встановлюється відповідно до діючих нормативних документів.

4.6. Директор навчально-виховного комплексу є головою педагогічної ради - постійно діючого колегіального органу управління навчально-виховного комплексу.

4.7. Робота педагогічної ради проводиться відповідно до потреб навчально-виховного комплексу. Кількість засідань педагогічної ради визначається їх доцільністю, але не може бути меншою чотирьох на рік.

4.8. Педагогічна рада розглядає питання:

- удосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного процесу;

- планування  та режиму роботи навчально-виховного комплексу:

- переведення дітей дошкільного підрозділу до першого класу шкільного підрозділу і учнів до наступних класів, їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні разом з радою навчально-виховного комплексу;

- підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки і передового педагогічного досвіду;

- морального та матеріального заохочення учнів та працівників навчально-виховного комплексу;

-   застосування заходів впливу щодо учнів, які не виконують своїх обов’язків.

 4.9. У навчально-виховному комплексі можуть створюватися учнівські та педагогічні організації, що діють відповідно до чинного законодавства України.

4.10. Вищим колегіальним органом громадського самоврядування у навчально-виховному комплексі є загальні збори учасників  навчально-виховного процесу, які скликаються не менше одного разу на рік.

Делегати загальних зборів з правом вирішального голосу обираються від таких трьох категорій:

- працівників навчально-виховного комплексу - зборами трудового колективу;

- учнів навчально-виховного комплексу класів третього ступеня - учнівськими зборами;

- батьків, представників громадськості - класними батьківськими зборами.

Кожна категорія обирає однакову кількість осіб. Термін їх повноважень становить один рік.

Загальні  збори правомочні, якщо в їхній роботі бере участь   не    менше   половини   учасників   кожної   з    трьох категорій. Рішення    приймається     простою    більшістю   голосів    присутніх   учасників.

Право скликати збори мають голова ради навчально-виховного комплексу, учасники зборів, якщо за це висловилось не менше третини їх загальної кількості, директор навчально-виховного комплексу, засновник.

4.11. Загальні збори :

-  обирають раду навчально-виховного комплексу, її голову, встановлюють термін їх повноважень;

- заслуховують звіт директора і голови ради навчально-виховного комплексу про їхню роботу, дають їй оцінку відкритим або таємним голосуванням;

- затверджують основні напрями вдосконалення діяльності навчально-виховного комплексу, розглядають інші найважливіші питання навчально-виховного процесу;

- при необхідності  створюють тимчасові чи постійні комісії, ради з різних напрямків роботи і встановлюють їх повноваження;

- приймають рішення про стимулювання праці керівників та інших педагогічних працівників навчально-виховного комплексу.

4.12. У період  між  загальними  зборами діє рада навчально-виховного комплексу, діяльність   якої  регулюється цим Статутом та Положенням про раду навчально-виховного комплексу, яке   затверджується   загальними    зборами.

4.13. Метою ради є:

- сприяння демократизації і гуманізації навчально-виховного процесу;

- об'єднання зусиль педагогічного  і дитячого колективів, батьків, громадськості щодо розвитку навчально-виховного комплексу та удосконалення навчально-виховного процесу;

- формування позитивного іміджу та демократичного стилю управління навчально-виховним комплексом;

- розширення колегіальних форм управління навчально-виховним комплексом;

- підвищення ролі громадськості у вирішенні питань, пов'язаних з організацією навчально-виховного процесу.

4.14. Основним завданням ради є:

-  підвищення ефективності навчально - виховного процесу, взаємодії з сім'єю, громадськістю, державними та приватними інституціями;

-  визначення стратегічних завдань, пріоритетних напрямків розвитку навчально-виховного комплексу та сприяння організаційно-педагогічному забезпеченню навчально-виховного процесу;

-    формування навичок здорового способу життя;

- створення належного педагогічного клімату в навчально-виховному комплексі;

-   сприяння духовному, фізичному розвитку учнів (вихованців) та набуття ними соціального досвіду;

-  підтримка громадських ініціатив щодо вдосконалення навчання та виховання учнів, творчих пошуків, дослідно-експериментальної роботи педагогів;

-    сприяння організації дозвілля та оздоровлення вихованців;

-  підтримка громадських ініціатив щодо створення належних умов і вдосконалення процесу навчання та виховання дітей;

-  ініціювання дій, що сприяли б неухильному виконанню положень   чинного законодавства щодо обов'язковості загальної середньої освіти;

-  стимулювання морального та матеріального заохочення вихованців, сприяння пошуку, підтримки обдарованих дітей;

- зміцнення партнерських зв'язків між родинами вихованців та навчально-виховним комплексом з метою забезпечення єдності навчально-виховного процесу.

4.15. До складу ради навчально-виховного комплексу обираються пропорційно представники від педагогічного колективу, учнів (третього ступеня навчання),  батьків і громадськості. Норма представництва визначається загальними зборами.

Рішення про дострокове припинення роботи члена ради з будь-яких причин приймається виключно загальними зборами.

На чергових виборах склад ради оновлюється не менш, ніж на третину.

4.16. Рада  навчально-виховного комплексу діє на засадах:

- пріоритету прав людини, гармонійного поєднання інтересів особи, суспільства, держави;

-  дотримання вимог законодавства України;

-  колегіальності ухвалення рішень;

-  добровільності і рівноправності членства;

-  гласності;

Рада працює за планом, що затверджується загальними зборами.

Кількість засідань визначається їх доцільністю, але має бути не менше, ніж 2 рази на навчальний рік.

Засідання ради навчально-виховного комплексу може скликатися   її головою або з ініціативи директора навчально-виховного комплексу, засновником, а також членами ради. Рішення ради приймається простою більшістю голосів за наявності на засіданні не менше двох третин її членів. У разі рівної кількості голосів вирішальним є голос голови ради.

Рішення ради доводиться в 7-денний термін до відома педагогічного колективу, учнів (вихованців), батьків або осіб, які їх замінюють та громадськості.

У разі незгоди адміністрації навчально-виховного комплексу з рішенням ради створюється узгоджувальна комісія, яка розглядає спірне питання. До складу комісії входять представники органів громадського самоврядування, адміністрації, профспілкового комітету навчально-виховного комплексу.

4.17. Очолює раду навчально-виховного комплексу голова, який обирається зі складу ради.

Голова ради може бути членом педагогічної ради.

Головою ради не можуть бути директор та його заступники.

Для вирішення поточних питань рада може створювати постійні або тимчасові комісії з окремих напрямків роботи. Склад комісій і зміст їх роботи визначаються радою.

Члени ради мають право виносити на розгляд всі питання, що стосуються діяльності навчального закладу, пов'язаною з організацією навчально-виховного процесу, проведенням оздоровчих та культурно-масових заходів.

4.18. Рада навчально-виховного комплексу:

-   організовує виконання рішень загальних зборів;

- вносить пропозиції щодо зміни статуту, профільності навчання, вивчення іноземних мов та мов національних меншин;

-   спільно з адміністрацією розглядає план роботи навчально-виховного комплексу та здійснює контроль за його виконанням;

- разом з адміністрацією здійснює контроль за виконанням Статуту навчально-виховного комплексу;

-  погоджує режим роботи навчально-виховного комплексу:

- сприяє формуванню мережі груп дошкільного підрозділу, класів навчально-виховного комплексу, обґрунтовуючи їх доцільність в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування;

- розглядає спільно з педагогічною радою питання про представлення до нагородження випускників навчально-виховного комплексу золотою медаллю "За високі досягнення у навчанні" або срібною медаллю "За досягнення у навчанні" та нагородження учнів похвальними листами "За високі досягнення у навчанні" та похвальними грамотами "За особливі досягнення у вивченні окремих предметів";

-    разом із педагогічною радою розглядає доцільність вибору навчальних предметів варіативної частини робочих навчальних планів, враховуючи можливості, потреби учнів (вихованців), а також тенденції розвитку регіону, суспільства і держави;

- заслуховує звіт голови ради, інформацію директора та його заступників з питань навчально-виховної та фінансово-господарської діяльності;

         - виносить на розгляд педагогічної ради пропозиції щодо поліпшення організації позакласної та позашкільної роботи з вихованцями;

- виступає ініціатором проведення доброчинних акцій;

- вносить на розгляд педагогічної ради та відповідного органу управління освітою пропозиції щодо морального і матеріального  заохочення учасників навчально-виховного процесу;

- ініціює розгляд кадрових питань та бере участь у їх вирішенні;

- сприяє створенню та діяльності центрів дозвілля, а також залучає громадськість, батьків (осіб, які їх замінюють) до участі в керівництві гуртками, іншими видами позакласної та позашкільної роботи, до проведення оздоровчих та культурно-масових заходів з вихованцями;

- розподіляє і контролює кошти фонду загального обов'язкового навчання, приймає рішення про надання матеріальної допомоги вихованцям;

-  розглядає питання родинного виховання;

- бере участь в обстеженні житлово-побутових умов дитини, яка перебуває в несприятливих соціально-економічних умовах;

-  сприяє педагогічній освіті батьків;

- сприяє поповненню бібліотечного фонду та передплати періодичних видань;

-  організує громадський контроль за харчуванням і медичним обслуговуванням вихованців;

- розглядає звернення учасників навчально-виховного процесу з питань роботи навчально-виховного комплексу;

- вносить пропозиції щодо морального і матеріального заохочення учасників навчально-виховного процесу;

-  може створювати постійні або тимчасові комісії з окремих напрямків роботи. Склад комісії, та зміст їх роботи визначаються радою.

4.19. У навчально-виховному комплексі за рішенням загальних зборів або ради навчально-виховного комплексу можуть створюватися піклувальна рада, комісії, асоціації тощо.

4.20. Діяльність піклувальної ради регулюється Положенням про піклувальну раду, розробленим на основі рекомендацій Міністерства освіти і науки та затвердженим радою навчально-виховного комплексу.

Склад піклувальної ради формується з представників органів виконавчої влади, підприємств, установ, навчальних закладів, організацій, окремих громадян.

Піклувальна рада вживає заходи щодо зміцнення матеріально-технічної бази, залучення додаткових джерел фінансування навчально-виховного комплексу, стимулювання творчої праці учасників навчально-виховного процесу.

V. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА

5.1. Матеріально-технічна база навчально-виховного комплексу включає основні фонди (будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання тощо), оборотні засоби, а також інші цінності, вартість яких відображається у зведеному балансі централізованої бухгалтерії відділу освіти Рокитнівської РДА.

5.2. Майно навчально-виховного комплексу є власністю територіальної громади Рокитнівського району і належить їй відповідно до чинного законодавства, рішення про заснування і Статуту навчально-виховного комплексу.

5.3. Навчально-виховний комплекс відповідно до чинного законодавства користується землею, іншими природними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог та норм з їх охорони.

5.4. Навчально-виховний комплекс не  має права продавати або передавати іншим підприємствам, установам та організаціям надані йому приміщення, будинки, споруди, майно, обладнання та інші матеріальні цінності, обмінювати їх, надавати  безкоштовно у тимчасове користування або у позику, а також списувати їх з балансу без погодження із засновником. Збитки, завдані навчально-виховного комплексу внаслідок порушення його майнових прав іншими юридичними та фізичними особами, відшкодовуються відповідно до чинного законодавства.

5.5. Для забезпечення навчально-виховного процесу з дотриманням діючих нормативів база навчально-виховного комплексу, крім приміщень груп,  спалень, класних приміщень та навчальних кабінетів, може включати майстерні (слюсарна, столярна, кабінет обслуговуючої праці), а також спортивний, актовий і читальний зали, бібліотеку, медичний,  комп'ютерний кабінети, їдальню,  приміщення навчально-допоміжного персоналу, тощо.

5.6. Повноваження органу управління освітою:

- здійснює контроль за роботою навчально-виховного комплексу щодо забезпечення збереження та ефективного використання комунального майна, закріпленого за ним;

- здійснює контроль за якістю проведення інвентаризації основних фондів;

-   здійснює контроль за рухом та списанням основних засобів;

-   інші повноваження передбачені чинним законодавством.

5.7. Навчально-виховний комплекс має земельну ділянку, де розміщені стадіон, спортивні, ігрові майданчики, господарські будівлі тощо.

VI. ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО КОМПЛЕКСУ

6.1. Фінансування навчально-виховного комплексу здійснюється його засновником відповідно до встановленого законодавством порядку.

6.2. Фінансово-господарська діяльність навчально-виховного комплексу здійснюється на основі кошторису відповідно до законодавчих та інших нормативно-правових актів.

6.3. Джерела формування кошторису навчально-виховного комплексу:

-  кошти засновника;

- кошти районного бюджету у розмірі, передбаченому нормативами фінансування дошкільної, загальної середньої освіти з урахуванням специфіки та змісту роботи навчально-виховного комплексу;

          -  кошти юридичних та фізичних осіб;

-  кошти, отримані за надання платних додаткових освітніх послуг;

- доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, від здавання в оренду    приміщень, споруд, обладнання; оренда приміщень навчально-виховного комплексу допускається, якщо вона не погіршує умов навчання учнів та роботи педагогічних працівників;

- благодійні внески юридичних і фізичних осіб.

6.4. За рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування навчально-виховного комплексу можуть виділятися додаткові бюджетні кошти на навчально-виховну роботу з вихованцями.

6.5. Навчально-виховний комплекс може  мати свій рахунок у банку.

6.6. Підставою для витрачення коштів фонду навчально-виховного комплексу є витяг з протоколу засідання ради навчально-виховного комплексу  і наказ директора.

6.7. Контроль за правильним витрачанням коштів фонду здійснюють рада навчально-виховного комплексу, органи державної виконавчої влади або органи місцевого самоврядування.

6.8. Порядок діловодства і бухгалтерського обліку в навчально-виховному комплексі визначається законодавством та нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади.

6.9. Звітність навчально-виховного комплексу встановлюється відповідно до вимог законодавства.

6.10. Навчально-виховний комплекс має право згідно із законодавством купувати і орендувати необхідне обладнання та інші матеріальні ресурси, користуватися послугами будь-якого підприємства, установи, організації або фізичних осіб;  фінансувати за рахунок власних коштів заходи,  що сприяють поліпшенню соціально-побутових умов колективу.    

6.11. Працівники навчально-виховного комплексу, вихованці, учні та їх батьки або особи, які їх замінюють, згідно із законодавством несуть матеріальну відповідальність за псування будівлі навчально-виховного комплексу, споруд, меблів, обладнання іншого майна.

VІІ. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

7.1. Навчально-виховний комплекс, за наявності належної матеріально-технічної та соціально-культурної бази, власних фінансових коштів має право проводити міжнародний учнівський та педагогічний обмін у рамках освітніх програм, проектів, встановлювати відповідно до законодавства прямі зв'язки з міжнародними організаціями та освітніми асоціаціями.

7.2.  Навчально-виховний комплекс має право відповідно до законодавства укладати угоди про співробітництво з навчальними закладами, науковими установами, підприємствами, організаціями, громадськими об'єднаннями інших країн.

7.3. Участь навчально-виховного комплексу в міжнародних програмах, проектах учнівських та педагогічних обмінах здійснюється відповідно до чинного  законодавства.

VIІІ. КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО КОМПЛЕКСУ

8.1. Державний контроль за діяльністю навчально-виховного комплексу здійснюється з метою забезпечення реалізації єдиної державної політики в сфері дошкільної та загальної середньої освіти.

8.2. Державний контроль за діяльністю навчально-виховного комплексу здійснюють Міністерство освіти і науки України, інші центральні органи виконавчої влади, засновник та відповідний орган управління освітою.

8.3. Основною     формою    державного     контролю    за      діяльністю навчально-виховного комплексу є державна атестація, яка проводиться не частіше одного разу на десять років у порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України.

8.4. У період між атестацією проводяться перевірки  навчально-виховного комплексу з питань, пов'язаних з  навчально-виховною діяльністю. Зміст, види і періодичність цих перевірок визначаються залежно від стану навчально-виховної роботи, але не частіше одного – двох  разів на рік. . Перевірки з питань, не пов'язаних з навчально-виховною діяльністю, проводяться засновником відповідно до чинного законодавства.

 ІХ. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО КОМПЛЕКСУ

9.1. Припинення діяльності навчально-виховного комплексу відбувається в результаті передачі всього майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам – правонаступникам або в результаті ліквідації.

9.2. Рішення про припинення навчально-виховного комплексу приймає засновник і допускається лише за згодою територіальної  громади. Реорганізація  НВК відбувається шляхом злиття, приєднання, поділу або перетворення.

9.3. Ліквідація проводиться ліквідаційною комісією, призначеною засновником або уповноваженим  ним органом.

9.4. У випадку реорганізації права та обов'язки навчально-виховного комплексу переходять до правонаступників відповідно до чинного законодавства або визначених  правонаступником  закладів.

9.5. Припинення навчально-виховного комплексу здійснюється згідно з чинним законодавством.

9.6. Під час припинення навчально-виховного комплексу учням, які навчалися в ньому, повинна бути забезпечена  можливість продовження  навчання відповідно до чинного законодавства.

9.7. Під час припинення роботи навчально-виховного комплексу працівникам, які звільняються або переводяться, гарантується дотримання їхніх прав та інтересів відповідно до законодавства України про працю.

 Річний звіт про діяльність НВК за 2017/2018 н.р.

          Діяльність педагогічного колективу Дроздинського НВК: ЗНЗ І-ІІІ ступенів - ДНЗ у 2017/2018 навчальному році була спрямована на забезпечення якісної реалізації основних завдань державної політики в системі освіти та науки відповідно до чинного законодавства України  та реалізацію проблемної теми (IІІ етапу, 2-й рік) «Формування успішнього освітнього середовища сільської школи шляхом впровадження інтерактивних технологій».

        Адміністрацією НВК  проводилася робота щодо удосконалення навчально-виховного процесу, забезпечення прав мешканців мікрорайону на загальну середню освіту. У 2017/2018 навчальному році мережа НВК складала 27 класів (1-11 кл.), в яких навчалось 610 учнів, що на 34 учні більше проти попереднього навчального року (576). Середня наповнюваність класів по школі складала 24-25 учнів проти 23  у 2016/2017 навчальному році. Навчання здійснювалось за універсальним профілем.

         Рішенням виконкому Старосільської сільської ради за НВК  закріплено мікрорайон обслуговування. В НВК навчалися всі діти з с.Дроздинь . Всі учні в мікрорайоні школи були охоплені навчанням. 7 учнів початкової школи, 1 учениця  6-Б класу, 1 учень 7-А класу та 2 учні 8-х класів навчалися за індивідуальною формормою навчанння.

          Підвозом до школи було охоплено 14 вчителів  автотранспортом за рахунок відділу освіти.

         В закладі  створені всі умови для відвідування школи .

          Стан відвідування учнями школи в 2017/2018 н.р. порівняно з 2016/2017 н.р. покращився. Але учні  8-А, 9-А,10-А та 11-х класів погано відвідували школу. Класні керівники цих класів недостатню увагу приділили даному питанню. Найбільш стабільно відвідують школу протягом  року учні початкових класів та учні 5-х, 6-х, 7-х та 8-Б, 9-Б,10-Б класів. Аналіз порядку денного класних батьківських зборів показує недостатню увагу класних керівників і батьківського активу до цього питання. Класні керівники не дооцінюють такої ділянки роботи як відвідування учнів вдом а з метою з’ясування причин пропусків.

           Адміністрація школи, здійснює аналіз учнівського контингенту з метою з’ясування причин такої ситуації.

           Переважна більшість учнів виховується в багатодітних сім’ях, де 3 і більше дитини. Кожен класний керівник склав соціальний паспорт класу і проводив відповідну роботу.  Практичний психолог  Котяш Л.П. склала соціальний паспорт НВК і керувала даною роботою.

           Питання навчання учнів вирішував педагогічний колектив школи, який нараховував 53 вчителів. 45 педагогів мало вищу професійну освіту, 8 педагогів – базову вищу освіту,  4 – середню спеціальну. Всі педагоги працювали протягом року за фахом.

      У    2017/2018 н. р.  в НВК навчалося 610 учнів. В 3-4  класах на високий рівень  закінчило - 8 учнів, на достатній - 27 учнів, на середній - 49 учнів, на початковий – 23 учні. У 5-11  класах на високий рівень ( у порівнянні з 2016/2017 н.р. )закінчило – 2(3) учні, на достатній -27( 43) учні, на середній -122( 108 )учнів, на початковий – 215 (174) учні. Загальна успішність в початкових класах становить 33 %, у 5-11 класах- 13,9 %. Похвальними листами за високі досягнення  у  навчанні   учнів 3-4,10 класів та  Похвальними грамотами  за особливі досягнення у вивченні окремих предметів  у 9-х класах  нагороджено 8 учнів, а саме:

     1 .Огієвич Яну Віталіївну, ученицю 3-Б класу.

  2.Огієвич Дарину Володимирівну, ученицю 4-А клау.

  3.Огієвича Олександра Миколайовича, учня  4-Б класу.

  4. Боковець Юлію Миколаївну, ученицю 9-Б класу.

  5.Огієвич Наталію Віталіївну , ученицю  9-Б класу.

  6.Огієвича Сергія Олександровича, учня 9-Б класу.

  7.Огієвича Андрія Степановича, учня 9-А класу.

   8.Огієвич Ірину Анатоліївну, ученицю 9-Бкласу.

      У порівнянні з минулим навчальним роком кількість відмінників зменшилась на 70% . Було 10 учнів ,а залишилось лише 3. Вищезазначені показники якості знань учнів свідчать про те, що в учнів інтерес до знань знижується. Отже, класним керівникам та вчителям – предметникам взяти це до уваги  в подальшій роботі.

        Відповідно до листа МОН №1/9-185 від 27.03.2018 року « Про проведення державної підсумкової атестації у закладах  загальної середньої  освіти в 2017/2018 н. р.», Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року №1547 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за №157/26602, та підпунктів 1,3,4,5, пункту 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 31 липня  2017 року №1103 „Деякі питання проведення в 2018 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної освіти», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2017 року за №1014/30882, із змінами, згідно листа Міністерства освіти і науки України №1/9-66 від 31.01.2018 р. « Про організоване завершення 2017/2018 навчального року та особливості проведення ДПА у закладах  загальної середньої освіти», з метою створення належних умов у школі, що забезпечать безумовне дотримання порядку закінчення 2017/2018 навчального року і проведення державної підсумкової атестації.

           У НВК з 16 по 22 травня у 4-х класах була проведена державна підсумкова атестація.

           Розклад державної підсумкової атестації учнів 4-х класів погоджено директором НВК. Склад атестаційної комісії затверджено директором НВК, наказом по школі.

           Учні 4-х класів проходили державну підсумкову атестацію з двох предметів:

• з математики - 16.05.2018 року, (письмово);
• з української мови та літературного читання – 22.05.2018 року, (письмово).

Державна підсумкова атестація учнів 4-х класів проводилася

за завданнями до атестації МОН України відповідно до нормативних документів МОН України.

Узагальнені результати атестації подані в таблицях:

4-А клас (22 учні)

4-Б клас (23 учні)

За даними таблиць видно, що результати річних балів та балів за ДПА

учнів 4-х класів не співпадають. Якість знань учнів державної підсумкової атестації учнів 4-х класів становить в середньому 45 %.

           Аналізуючи та порівнюючи результати річних балів та балів ДПА  з математики, української мови та літературного читання свідчить про об’єктивність оцінювання знань учнів вчителями 4-их класів.

            У 4-А класі (вчитель Крупич О. М.) з математики  успішність 40 % (річні), 50 % (ДПА), що свідчить про невідповідність між річними і балами ДПА становить 40 % і 50 %, це говорить про завищення  балів на 10 % ; з української мови та літературного читання 45 % (річні), 40 % (ДПА), що свідчить про невідповідність між річними і балами ДПА становить 45 % і           40 %,  це говорить про завищення  балів на 5 % .

         У 4-Б класі ( вчитель Василевич Г. І.) з математики  успішність 48 % (річні), 34 % (ДПА), що свідчить про невідповідність між річними і балами ДПА становить 48  % і 34   %, це говорить про завищення  на 14 % ; з української мови та літературного читання  56 % (річні), 48 % (ДПА) що свідчить про невідповідність між річними і балами ДПА становить 56 % і 48 %,   це говорить про завищення  на 8 %.

          Всі учні з’явилися на ДПА вчасно на вказану  годину. Це свідчить про достатню підготовку учнів та зацікавленість їх та їхніх батьків до навчання.

            У НВК у 9-х з 30 травня по 8 червня, у 11-х класах з 22 травня по 12 червня 2018 року, була проведена державна підсумкова атестація.

         Розклад державної підсумкової атестації учнів 9-х та 11-х класів погоджено відділом освіти Рокитнівської РДА.             Склад атестаційної комісії затверджено управлінням відділом освіти Рокитнівської РДА, наказом по школі.

Учні 9-х класів проходили атестацію з трьох предметів:

• з української мови –30.05..2018 року, (письмово);
• з математики – 05.06.2018 року, (письмово);
• з української літератури – 08.06.2018 року, (письмово).

Учні 11-х класів проходили державну підсумкову атестацію у формі ЗНО з таких предметів:

• з української мови – 22.05.2018 року, (ЗНО);
• з історії України – 06.06.2018 року, (ЗНО);
• з біології ( за вибором учнів) – 04.06..2018 року, (ЗНО);
• з географії (за вибором учнів) – 08.06.2018 року ( ЗНО),
• з англійської мови(за вибором учнів)-01.06.2018 року(ЗНО).

Державна підсумкова атестація учнів 9-х, 11-х класів проводилася

за завданнями до атестації МОН України відповідно до нормативних документів МОН України.

  Узагальнені результати атестації подані в таблицях:

9-А клас(20 учнів)

                                             9-Б клас (22 учні)

11-А клас (18 учнів)

11-Б клас (19 учнів)

           Аналізуючи результати річних балів та балів за ДПА у 9-А класі з української мови успішність становить 9,5 % (річні), 9,5 % (ДПА). З математики -  4,8 % (річні), 0 % (ДПА), з історії України -  9,5 % (річні), 0 % (ДПА). Це свідчить про об’єктивність оцінювання знань учнів учителями-предметниками. У 9-Б класі з української мови успішність 20,8 % (річні), 29,2  % (ДПА), математики -  16,7 % (річні), 16,7 % (ДПА), української літератури -  33,3 % (річні), 20,8 % (ДПА).

          У 11-х класах показники річних балів і балів за ДПА (ЗНО) є дуже низькими, якщо якість річних становить 15%, то ЗНО – 0%. Про ці самі результати можна сказати  і з історії України (ЗНО), математики та географії. З української мови ЗНО на низький рівень склали 24 учні(63,1%), з історії 14 учні(36,8%), з математики 13 учнів (81,2%),  та географії 13 учнів (59,1%). Жоден учень не склав ЗНО та ДПА на високий  рівень. Це свідчить про недостатню підготовку учнів та незацікавленість їх та їхніх батьків до навчання. Отже, на це слід звернути увагу як батькам, так і вчителям, класним керівникам та самим учням.

       Методична робота з педпрацівниками проводилась відповідно до наказу відділу освіти Рокитнівської РДА від 06.09.2017 року №268 «Про організацію науково-методичної роботи з  керівними та педагогічними кадрами у 2017-2018 н.р.» та наказу по НВК від 01.09.2017 року №145 «Про організацію, зміст і завдання методичної роботи з педагогічними працівниками Дроздинського НВК: ЗНЗ І-ІІІ ступенів –ДНЗ в 2017-2018 н.р.», відповідно до річного та перспективного планів роботи НВК.

         У своїй діяльності педагогічні працівники керуються Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національною доктриною розвитку освіти України.

         Протягом  2017-2018 н.р. робота педколективу була спрямована на організацію методичної допомоги різним категоріям педагогічних працівників, реалізацію ІІ-го етапу районної проблемної науково-методичної теми «Впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес як умова розвитку професійних компетентностей педагогів району», ІІІ-го етапу (2-й рік) проблемної науково-методичної теми НВК «Формування успішного освітнього середовища сільської школи шляхом впровадження інтерактивних технологій».

         Методична робота побудована і проводилась за принципами моніторингу систематичної аналітико-діагностичної діяльності, де враховано інтереси і запити різних категорій педагогів, що дозволяє виявити основні напрямки методичної роботи. Вся методична робота спрямована на розвиток природних здібностей учнів, формування творчої особистості вчителя та учня, організацію диференційованого та профільного навчання на основі інтерактивних методів навчання.

         Орієнтуючись на виконання вищезазначеного протягом 2017/2018 н.р. було проведено 4 засідання методичної ради. Також була створена методична рада школи в складі 9 чоловік.

         У школі працювало 7 методичних об’єднань (МО):

-МО вчителів суспільно-гуманітарного циклу (керівник  Лісовець Людмила Адамівна);

-МО вчителів природничо-математичного циклу (керівник Ковалик Аліна Михайлівна);

-МО вчителів фізкультурно-естетичного циклу (керівник Тертична Оксана Миколаївна);

-МО вчителів початкових класів (керівник  Крупич Ніна Сергіївна);

-МО класних керівників (керівник Чурилович Марія Миколаївна);

-МО класоводів (керівник Пишняк Оксана Яківна).

-МО вчителів індивідуального навчання (керівник Огієвич Оксана Миколаївна);

          Протягом  2017/2018 н.р. педагогічний колектив приймав участь у шкільних,  районних методичних заходах, конкурсах, змаганнях.

         Слід відмітити належну роботу  вчителів української мови та літератури Огієвич Ганни Петрівни, Лісовець Людмили Адамівни; біології  - Кузьмич Марії Анатоліївни,; географії - Огієвич Валентини Петрівни; фізичної культури Кузьмича Олександра Анатолійовича та Лісовця Михайла Андрійовича; трудового навчання - Огієвича Віктора Петровича; вчителя англійської мови – Кузьмич Марії Костянтинівни; історії – Чурилович Марії Миколаївни; вчителів початкових класів - Маринич Галини Миколаївни, Огієвич Оксани Миколаївни

         Треба було підготувати і подати матеріали на участь у «Ярмарці педагогічних ідей» в номінаціях: «дошкільна освіта», «початкова освіта», «спеціальна  освіта», «художня культура», «фізика», «географія», «економіка», «математика», «інформатика», «інформаційні технології в навчально-виховному процесі». Слід зауважити, що в цьому році матеріали для участі підготували і взяли участь  не всі вчителі  у зазначених   номінаціях..         Також серед усіх номінацій конкурсу «Вчитель року» взяв участь у районному етапі  і став переможцем лише вчитель фізичної культури Лісовець Михайло Андрійович , на що слід звернути увагу решті вчителів.

         Протягом 2017/2018 н. р. на базі нашого НВК за участю вчителів української мови було проведено районне методичне об’єднання вчителів вищезазначеної дисципліни..

         З метою реалізації системної роботи з педагогічними кадрами школи, підвищення їх кваліфікаційного рівня, було визначено єдині методичні дні та терміни проведення предметних тижнів. Протягом року були проведені всі методичні тижні.

         Слід відмітити належну роботу і відношення до виконання своїх посадових обов’язків вчителів: української мови та літератури – Огієвич Тетяни Панасівни, Лісовець Людмили  Адамівни, Огієвич Ганни Петрівни та інших, біології – Кузьмич Марії Анатоліївни, , математики – Кузьмич Надії Іванівни, музики – Тертичної Оксани Миколаївни, історії –  Чурилович Марії Миколаївни; фізичної культури Лісовця Михайла Андрійовича, Кузьмича Олександра Анатолійовича, початкових класів - Маринич Галини  Миколаївни, Огієвич        Оксани    Миколаївни,  Кузьмич Наталії Віталіївни та інших .

         Вищезазначені вчителі вчасно і добросовісно, цікаво і на належному рівні провели предметні тижні, оформили матеріали, підвели підсумки і подали звіти.

         Але слід звернути увагу на проведення тижнів фізики та астрономії (вчителі Віднічук Микола Никифорович, Огієвич Віктор Петрович); правознавства (вчитель Козаченко Ігор Миколайович); практичного психолога (Котяш Лариса Петрівна).

         Вище згадані вчителі недобросовісно віднеслися до проведення методичних тижнів, оформлення їх матеріалів та звітів.

         Творчому зростанню педагогічних працівників, їх самореалізації та самовдосконаленню сприяє курсова підготовка та атестація педагогічних працівників

 Атестації у 2017/2018 н.р. підлягали 4 педагогічні працівники. Всі вони були проатестовані на відповідні кваліфікаційні категорії.

         Курсову перепідготовку на базі РОІППО протягом 2017 року пройшли 12 вчителів.

 Аналіз виховної роботи  НВК за 2017/2018 навчальний рік

        На виконання   Законів України «Про освіту»,  «Про загальну середню освіту», Програми  національного виховання учнівської молоді Рокитнівщини на 2008-2020 роки,  Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, наказу по школі від 04.09.2017 р. №165 «Про організацію виховної роботи  у 2017/2018 н.р.» вся виховна робота упродовж 2017/2018 навчального року здійснювалася за такими напрямками:  національно-патріотичне виховання, художньо-естетичне виховання, родинно-сімейне виховання, морально-правове виховання, трудове виховання, екологічне виховання, превентивне виховання,формування здорового способу життя. Пріоритетним напрямком виховної роботи з учнями було національно-патріотичне виховання.

     Упродовж  2017/2018 навчального року класні керівники працювали за індивідуальними планами, змістовна наповнюваність яких відповідала віковим особливостям учнів і була спрямована на виховання в них ціннісних ставлень до себе, родини, людей, до праці, до природи, до культури і мистецтва, ставлення до держави та до історичних, духовних надбань рідного краю.

     Виховна діяльність в школі, як цілісна система  упродовж навчального року складалася із діяльності дорослих (адміністративно-педагогічна функція, рада школи, батьківський комітет, МО класних керівників, класоводів) та із діяльності учнів (учнівська організація 5-11-х класів «Лідер», 1-4-х класів – дитяча організація «Сонечко»).

      Згідно річного плану  роботи НВК та наказів районного відділу освіти упродовж 2017/2018 н.р. було організовано та проведено (за окремими планами) такі тижні, декади та місячники, як:

• Місячник правових знань «Бережи мене, мій законе!»;
•  Місячник «Увага! Діти на дорозі!»;
• Місячник «Довкілля»;
• Двомісячник «Співучасть у долі дитини»;
• Тиждень безпеки дорожнього руху;
• Всеукраїнський Тиждень права;
• Тиждень профорієнтації;
• Тиждень пожежної безпеки;
• Тиждень національно-патріотичного виховання;
• Шевченківський тиждень;
• Всеукраїнський Тиждень безпеки дорожнього руху.

      Також на протязі року проводилися заходи до:

• Дня фізичної культури і спорту
• Дня української писемності та мови,
• Дня української мови,
• Дня захисника України,
• Дня визволення України від німецько-фашистських загарбників,
•  Дня Соборності України,
• Дня вишиванок,
• Дня голодоморів,
•  Дня Гідності і Свободи,
• заходи з відзначення  подвигу Героїв Крут та вшанування  пам’яті Героїв Небесної Сотні, тощо.

         З метою художньо-естетичного виховання проведено традиційні загальношкільні свята до Дня Знань, до Дня працівників освіти, та традиційні конкурси «Новорічний клас», «Новорічна іграшка», «Новорічна ялинка», «На крилах весни прилітають птахи», конкурс  великодніх писанок.

         На виконання  напрямку військово-патріотичного та національно-патріотичного виховання, з метою утвердження патріотизму, моральності та загальнолюдських життєвих принципів у дитячому середовищі в НВК було проведено Тиждень національно-патріотичного виховання. Вході Тижня класоводами та класними керівниками проведено  тематичні класні години, а також педагогом-організатором Кузьмич Н.В. проведено загальношкільний захід «Інсценізація української народної пісні…» де учасники  в національному одязі мали змогу показати художню майстерність виконання  українських народних пісень. Вчителями фізичної культури Кузьмичем. О.А., Лісовцем М.А., з метою фізичного загартування учнівської молоді, проведено спортивні змагання між учнями 9-11-х класів  «Нумо, хлопці!».

      В навчальному закладі оформлено куточок бойової слави, у якому розміщено стенди:   «Наші герої», «Героїв наших пам’ятаємо», «Герої не вмирають» та «Небесна Сотня» .

    З метою підтримки та матеріальної допомоги пораненим військовим, захисникам нашої країни в нашому навчальному закладі проведено акції «Мій вклад у мир України» (збір продуктів харчування, засобів гігієни) та акція «Допоможемо нашим захисникам…» (збір мішків, цвяхів тощо). До акцій долучився весь учнівський, педагогічний колективи та   обслуговуючий персонал закладу.

      З метою виховання юних патріотів України на засадах національної гідності, високої самосвідомості та активної громадянської позиції, здорового способу життя, духовно багатої та фізично розвиненої особистості в школі проведено шкільний етап дитячо-юнацької військово–патріотичної гри  „Сокіл” („Джура”), де слід відмітити належну роботу по підготовці учнів до участі в грі  таких класних керівників: Огієвич В.П. (6-Б клас),  Крупич Н.О. (8-Б клас), Чурилович М.М. (9-Б клас), а також за організацію проведення гри - вчителів фізичної культури - Лісовця М.А., Кузьмича О.А.

      Протягом навчального року у  шкільній бібліотеці завідуючою бібліотеки Крупич Н.О. було організовано та проведено книжкові виставки на такі теми: до Дня Чорнобильської трагедії «Чорнобилю кажемо – ні!»; до 202-річчя від дня  смерті Т.Г.Шевченка - «Полюбімо Україну Шевченківською любов’ю!», до Дня пам’яті Героїв Крут  - «Пам’ятаймо наших героїв…», До Дня Збройних Сил України -  «Козацькому роду - нема переводу!».

      Інтереси, потреби та творчу ініціативу упродовж навчального року учні мали змогу розвивати через роботу в учнівській організації. Упродовж року діяла учнівська  організація «Лідер» (5-11-ті класи), яка складалася з 7-ми комісій, а саме:  навчальна  (10-Б клас),  спортивно-масова (9-А клас),  культмасова (9 клас),  комісія дисципліни і порядку (8-А клас), редколегія (8-Б клас),  комісія прав захисту дитини (7-А клас) та господарська комісія (7-Б клас).  Головою організації була Крупич Єлізавета Миколаївна. Кожна комісія на протязі навчального року  проводила роботу відповідно до плану. Члени учнівського самоврядування упродовж року контролювали чергування учнів 1-11-х класів по школі та щотижнево проводили засідання старостату, на яких старости чергових класів підводили підсумки чергування та визначали «Найкращий клас» (за місяць) по дисципліні та порядку за даними «Екрану чистоти», де упродовж тижня черговим класом виставлялися оцінки (п’ятибальна система) за чистоту та дисципліну класів.

      Організовану роботу показали культмасова комісія, комісія дисципліни і порядку та редколегія. Учасники цих комісій були активними учасниками  планових засідань та  щотижневих засідань старостату. За їхньої ініціативи та організації в НВК проведено такі загальношкільні заходи: конкурс «Міс школи» (грудень),  «Най оригінальніша валентинка» (лютий), конкурс плакатів «На крилах весни прилітають птахи» (березень), конкурс «Інсценізація української народної пісні» (січень) та благодійний ярмарок («Врятуєто, допоможемо, підтримаємо…» (квітень). Ярмарок проведений з метою  морального виховання учнів та формуваня в них ціннісного ставлення до долі інших людей.  Всі кошти, що зібрані вході благодійного ярмарку (2200,00 грн.) були надані дітям, які перебувають  у складних життєвих ситуаціях, дітям-сиротам, дітям, залишених без опіки батьків, «Дітей Чорнобиля» та інших обездолених дітей. Це:

• Дмитрієва Людмила (5168742605307986) – 200,00 грн.;
• Кравець Олена (4149439107192308) -  400,00 грн.;
• Маслій Тетяна (4731219110607334) – 400, 00 грн.;
• Лукво Тарас (5168757368097129) – 500, 00 грн.;
• Тебідзе Таміла (5168757345036661) – 300, 00 грн.;
• придбання  канцелярського приладдя для учнів індивідуальної форми навчання  нашого НВК - 400,00 грн.

      Також в школі діяла дитяча організація «Сонечко» (об’єднання наймолодших  школярів, 1-4-ті класи), яка   включала 6 комісій: «Всезнайко», «Золоте перо», «Краєзнавець», «Юний олімпієць» «Умілі ручки».Названі організації мають свій Статут та чіткі напрямки діяльності.

     Упродовж навчального року значна увага приділялася питанням щодо пропаганди здорового способу життя, формуванню знань і життєвих навичок щодо збереження  здоров’я учнів середніх та старших класів. Класними керівниками 1-11-х класів з даного напрямку виховання проведено такі класні години: «Почни свій  день з ранкової гімнастики», «Алкоголь та його наслідки», «Твоє здоров’я – в твоїх руках», «Вибухонебезпечні  предмети. Піротехніка»,  «Харчові та хімічні отруєння», «Здоров’я  - найцінніший скарб у житті» на яких класні керівники звертали увагу учнів на негативний вплив шкідливих звичок на здоров’я людей. Шкільною медсестрою Климовець В.С. по класах проведено різні профілактичні заходи щодо профілактики захворювань ВІЛ/СНІДом.

       Учні 1-9-х класів брали активну участь у конкурсах малюнків та плакатів в рамках місячника «Увага!Діти на дорозі!» та Тижня безпеки життєдіяльності. Постійно класними керівниками проводилися бесіди з питань профілактики всіх видів дитячого травматизму з відповідними записами на сторінках класного журналу «Облік  проведених бесід, інструктажів, заходів з безпеки життєдіяльності» та зошитів інструктажів.

     З метою профорієнтації учнівської молоді для учнів 9-11-х класів класні керівники заздалегідь здійснили підготовчу роботу щодо проведення Тижня профорієнтації: були призначені відповідальні особи, затверджений план проведення заходів, забезпечений належний психолого-педагогічний супровід та інформаційна підтримка. Вході Тижня профорієнтації для учнів 9-х, 11-х класів практичним психологом  Котяш Л. П. проведено  заняття  з елементами  тренінгу «Особливості професійного вибору» та виховну годину на тему «Я, та світ професій  мета яких полягала у розкритті  важливості та  цінності у виборі майбутньої професії. Класними керівниками 9-Б класу Чурилович М.М. проведено класну годину під гаслом «Від мрії – до професії». Класним керівником 9-А класу  Хоменюк Н.В. було проведено  бесіду «Моя майбутня професія». До проведення тематичних заходів також була задіяна шкільна  бібліотека. Бібліотекарем Крупич Н.О. оформлено виставку науково-пізнавальної літератури про різноманітність професій.

          Інформаційне забезпечення  профорієнтації  учнів в школі також здійснюється через Інтернет–термінал, де учні мають можливість ознайомитися з різними видами професій.

      З метою ознайомлення учнів з усіма правами та обов’язками, з основами правомірної поведінки, розкриттям причин можливих правопорушень та їх наслідків, розвитком в дітей почуття відповідальності за свої вчинки у закладі проведено Місячник правових знань.Згідно із планом проведення тематичного Місячника класоводами 1-х класів 18.11.2016 р. проведено бесіди «Я – учень школи»,  класоводами 2-х класів 17.11.2016 р. було проведено бесіди з елементами  гри «Чи знаю я свої обов’язки?». У 3-х класах класоводами 16.11.2016 р. проведено  вікторини «Я і мої права», а у 4-х класах 15.11.2016 р. проведено рольову гру  під назвою «Що таке закон?».

        Класними керівниками 5-х класів проведено години спілкування «Закон і право» (14.11.2016р.), у 6-х класах згідно плану проведено пізнавальну гру «Знай і поважай право» (25.11.2016 р.). Для учнів 7-х класів класними керівниками проведено ситуативну гру «Правила і закони у моєму житті» (25.11.2016 р.), а для  учнів 8-11-х класів було проведено пізнавальну гру «Діти: злочин і кара» (28.11.2016 р.). З учнями 9-х класів проведено дискусію «Права учнів в школі та суспільстві» (29.11.2016 р.).

       Загальний рівень проведення виховних заходів протягом Місячника правових знань можна визначити як достатній, проте класним керівникам слід активізувати діяльність по залученню учнів до підготовки та проведення заходів  на правову тематику.

        Також в рамках Місячника правового виховання учнівської молоді вчителем правознавства Козаченком І. М. проведено для учнів 9-11-х  класів позакласний захід «Відповідальність неповнолітніх за скоєння злочинів та правопорушень» (29.11.2016 р.). Бібліотекарем Крупич Н.О. було організовано в приміщенні школи  виставку тематичної літератури «Ти і закон» (21-25.11.2016 р.) - з якою були ознайомлені всі учні школи.

         На протязі Всеукраїнського тижня права організовано  виставку ілюстративного матеріалу на правову тематику під назвою «Я і закон» та розгорнуто виставку учнівських малюнків, газет «Великі права маленької людини» (вчитель правознавства Козаченком І.М.). Також проведено  лекцію «Права і обов’язки людини» для учнів 11-х класів (вч. правознавства Козаченко І.М.); виховні години «Закон обов’язковий для всіх», (класні керівники 8-х класів Чурилович М.М., Кузьмич М.А.) та оформлено виставку науково-пізнавальної літератури правового змісту"Що означає перебувати під захистом держави України?" (бібліотекар Крупич Н.О.); відкритий урок  у 9-Б класі « Конституційні права та обов’язки людини і громадянина»; годину спілкування у 7-Б класі «Злочин і кара» (кл.керівник Огієвич О.А.); гру-змагання «Що?Де?Коли?» між учнями 11-х класів (вч.правознавства  Козаченко І.М.). З нагоди проголошення  Загальної декларації прав людини класними керівниками по класах проведено Всеукраїнський урок «Права людини»; конкурс з розгадування кросвордів, ребусів, головоломок та правовий КВК «Правознавець» між учнями 10-х класів (вч.правознавства Козаченко І.М.).

       З метою художньо-естетичного-виховання, трудового, патріотичного  та сприяння творчому розвитку учнів у школі протягом навчального року діяло 3 гуртки: 2 гуртки паперопластики «Мистецтво квілінгу»,«Паперопластики» (кер. Пишняк Я.Ю.), мовний «Юні мовознавці» (кер.Лісовець Н.Ф.).Взагальному  до  гурткових та секційних занять залучено 45 учнів.

       Слід відзначити роботу гуртка «Мистецтво квілінгу», вихованці якого були учасниками утаких шкільних та районних конкурсах учнівської творчості, як«Новорічний вінок», «Новорічна ялинка», «Великодній кошик», «Український сувенір».

       На протязі 2016/2017 н.р. працювала Рада з профілактики правопорушень серед неповнолітніх.Рада з профілактики правопорушень слідкувала за дотриманням правил поведінки й правопорядку учнями в урочний та позаурочний час.

       На внутрішкільному обліку на кінець 2016/2017 н.р. перебувало 4 учні.На учнів булозаведено картки обліку, зошити роботи з правопорушниками, в яких фіксується проведена робота з учнями-правопорушниками.Адміністрація, класні керівники, учителі-предметники, а також практичний психолог упродовж  року індивідуально працювали із батьками учнівсхильних до правопорушень та учнів,що потребують підвищеної педагогічної уваги.

          На засіданнях Ради профілактики розглядалися такі питання:

• аналіз роботи  Ради профілактики правопорушень за 2014/2015 н.р..; затвердження  плану роботи на 2015/2016 н.р.; оновлення банку даних дітей, схильних до правопорушень; про відвідування навчальних учнями  навчальних занять (із запрошенням батьків) (протокол №1 від 07.10.2016 р.);
• профілактична робота  з учнями, які постійно запізнюються на уроки;  про роботу  класних керівників з учнями схильних до правопорушень; (протокол №2 від 07.12.2016 р.);
• заслуховування учнів, які прогулюють уроки;  перегляд списків учнів, які схильні до правопорушень та індивідуальна робота з ними; про роботу класних керівників з учнями схильними до правопорушень; (протокол №3 від 07.12.2017 р.);
• звіт класних керівників про індивідуальну роботу з важковиховуваними учнями по запобіганню правопорушень; про відвідування учнями навчальних занять; про підсумки  роботи Ради профілактики за рік (протокол №4 від22.05.2017 р.).

          Варто зазначити, що однією із основних причин запрошення дітей і їхніх батьків на засідання Ради є пропуски уроків без поважних причинта порушення учнями  шкільної дисципліни. 

       Організована спільна робота педагогів, батьків та учнів. Батьки залучаються до участі в загальношкільних та класних заходах. Протягом року проведено чотириразові загальношкільні батьківські збори для учнів 1-11-х класів, де розглянуто  такі питання:

• вибори голови загальношкільного батьківського комітету; обговорення і  затвердження плану загальношкільних батьківських зборів на 2016/2017 н.р.; про відвідування учнями навчальних занять; про  результати ЗНО  за 2015/2016 н.р. та підготовка до ЗНО у 2016/2017 навчальному році; про зарахування  дітей  в дошкільні групи, учнів до 1-х та 10-х класів; про використання спонсорських батьківських коштів  на косметичний ремонт школи; про харчування учнів; про медогляд учнів; про учнівські щоденники (протокол №1 від 01.09.2016 р.);
• про стан навчання  учнів 10-11-х класів; про дотримання  учнями  дисципліни; про ЗНО  у 2016/2017 н.р. (протокол №3 від 01. 11.2016 р.);
• про відвідування учнями навчальних занять  за І семестр 2016/2017 н.р.; про успішність учнів за І семестр 2016/2017 н.р. Підготовка  до ДПА і ЗНО; про роботу  по попередженню правопорушень серед неповнолітніх; про адміністративну  відповідальність батьків за навчання  і виховання дітей (лекція) (протокол №2 від 23.12.2016 р.);
• психологічна просвіта батьків  щодо психічного здоров’я дітей. Профілактика попередження суїцидальної поведінки; стан  відвідування учнями навчальних занять  та поведінки учнів  у школі; про підготовку учнів до ЗНО 2017 р. (протокол №4 від 28.03.2017 р.);
•  про підсумки навчально-виховного процесу в школі за 2016/2017 н.р. та результативність  участі учнів в предметних олімпіадах, конкурсах, турнірах; про попередження  дитячого травматизму під час літніх канікул; про виховну роботу в  школі ( протокол №5 від 25. 05.2017 р.).

         Також один раз у тиждень (щовівторка) в школі  проходив «День відкритих дверей» для батьків, яким надавалося право  вільно відвідати будь який урок,поспілкуватися з адміністрацією школи,  вчителями-предметниками та класними керівниками.

         З метою екологічного та трудового виховання учнів на протязі навчального року проведено акції «Зелений клас» (озеленення класних кімнат), «Чисте подвір’я», участь в природоохоронній акції «Птах року» Свято птахів.  По класах класоводами та класними керівниками у продовж року проведено  класні години «Книга скарг природи», «Вплив довкілля  на здоров’я людини» тощо.  У ІІ семестрі  проведено трудовий десант з озеленення території школи.  А також з метою підтримки Всеукраїнської акції “За чисте довкілля”,  вході якої учнями  школи спільно з усім педагогічним колективом проведена робота з облаштування клумб, висадки квітів та дерев. Також  у школі проведено місячник «Довкілля» у ході якого за ініціативи адміністрації НВК, спонсорської допомоги  вчителя  Лісовець Л.А.,  та сільського підприємця Крупича П.М., силами учительського колективу упорядковано та художньо оформлено автобусну зупинку.

                                         Пріоритетні  напрямки та завдання розвитку школи на 2018/2019н.р.

           Закінчено роботу (серпень 2018р.) над ІІІ етапом (1-й рік) науково-методичної теми «Формування успішнього освітнього середовища  сільської школи  шляхом впровадження інтерактивних технологій» та розпочато роботу над ІІ етапом  (2-й рік) науково-методичної  проблемної теми школи на 2018/2019н.р.

          Виходячи з аналізу результативності навчально-виховного процесу у 2017/2018 навчальному році та з метою його подальшого вдосконалення визначити на 2018/2019 навчальний рік основні напрямки :

         Спрямувати роботу педагогічного колективу на підвищення якості результатів навчально-виховного процесу в умовах реалізації Державного стандарту початкової школи, Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

          Акцентувати роботу педагогічного колективу на визнання  та розвиток сильних сторін кожної дитини.

         Забезпечити базову загальноосвітню підготовку учнів, що включає розвиток дитини як особливості, її нахилів, інтересів, здібностей, саморозвиток, самореалізацію з подальшим навчанням у вищих навчальних закладах. Підвищити якісний показник навчальних досягнень учнів школи на кінець навчального року.

         Оновити зміст та технології навчання через здійснення переходу школи на навчання в умовах Нової української школи . Здійснити перехід на єдиний науково-методичний комплекс викладання української мови  та інших навчальних дисциплін в 1-11-х класах, дотримуючись принципів наступності і системності.

    Розвиток кадрового забезпечення для оновлення навчально-виховного процесу на основі впровадження інноваційних освітніх технологій. Посилена увага до особистості вчителя, підтримка, заохочення та стимулювання його діяльності.

         Створення комфортних та безпечних умов навчання дітей у Новій українській школі та перебування у НВК для всіх учасників навчально-виховного процесу.

       Формування іміджу школи, розвиток партнерських відносин між учасниками навчально-виховного процесу, між школою та її оточенням.

       Упровадження інноваційних і традиційних форм та методів роботи з метою підвищення ефективності навчання та виховання учнів, поглиблювати міжпредметні зв’язки на засадах взаємодії та взаємодоповнення базових дисциплін.

       Розвиток творчої активності педагогів: підвищення кваліфікаційного та професійного рівня, компетентності, духовності та відповідальності працівників школи за результати своєї праці, вироблення системи стимулів для підвищення фахової майстерності педагогів та ефективності їх роботи.

     Створення умов для розкриття  та  сприяння   реалізації   індивідуальних творчих здібностей і обдарувань кожного учня школи. Розвивати  інноваційний потенціал  інтелектуально обдарованих дітей. Формувати  позитивну  мотивацію навчання та вибору майбутньої професії.

    Забезпечити  належні  умови  для здобуття  якісної освіти школярами. Проводити  моніторинг якості навчання та життєвої компетентності школярів

     Формування алгоритмів самоорганізації й самореалізації особистості учня, розвитку його пізнавальної активності й творчого потенціалу; самоосвіти вчителя.

     Виховання національно свідомого громадянина України.

      Суворе дотримання вимог законів України «Про охорону праці», «Про дорожній рух», «Про пожежну безпеку», Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально – виховного процесу в школі.

Головними завданнями НВК є:

      На основі горизонтальної структури зв’язків внутрішньошкільного управління продовжити роботу щодо підвищення якості навчання шляхом підвищення ефективності уроку, вдосконалення професійної компетентності педагогів на основі акмеологічного підходу.

   Розробити ефективну систему внутрішньошкільного моніторингу навчального процесу в умовах досягнення високої якості знань школярів.

    Подальше впровадження моніторингу якості освіти. Забезпечення удосконалення уроку як основної форми навчально-виховного процесу.

        Організація та проведення ефективного контролю та самоконтролю результатів навчальної діяльності.

         Максимального використання можливостей навчальних дисциплін для формування духовної сфери особистості.

         Підвищення якості підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання.

         Створення умов для формування успішних, конкурентоздатних, професійно зорієнтованих випускників.

      Спрямувати організацію системи виховної роботи школи на формування принципів моральності та духовності  кожного учня, приділити особливу увагу національно-патріотичному вихованню.

         Продовжити роботу з формування іміджу школи шляхом проведення різноманітних заходів із залученням батьків, громадськості. Формування творчого колективу вчителів-однодумців.

        Використання в своїй професійній діяльності сучасних педагогічних технологій, методик, прийомів і способів успішного здоров’язберігаючого навчання та виховання, постійне підвищення рівня педагогічних знань, психологічної оснащеності. Підвищення рівня якості навчання учнів шляхом удосконалення роботи з впровадження інноваційних педагогічних технологій.

   Удосконалення системи управління навчально-методичною роботою щодо забезпечення наступності, перспективності, оптимальності навчально-виховного процесу, самоосвіти вчителів, співпраці з навчальними закладами району та вищими навчальними закладами.

        Формування в учнів уміння визначати життєві цінності, відповідальне ставлення до власного здоров’я та власних вчинків, вміння оцінювати ситуації ризику, ухвалювати відповідальні рішення й протистояти соціальному тиску.

      Удосконалення умов забезпечення життєвого і професійного самовизначення учнів, формування готовності до свідомого вибору та оволодіння майбутньою професією.

        З метою професійної орієнтації учнів, сприяння усвідомленого вибору ними напрямку профільного навчання у старшій школі, здійснювати у 8-9 класах допрофільну підготовку за рахунок варіативної частини навчального плану.

        Формування в учнів психології успішності та свідомої громадськості, розвиток їх компетентностей, патріотизму до рідного краю, мови, традиції українського народу. Підвищення ролі сім’ї у вихованні школярів.

      Формування життєвих навичок здорового способу життя, участь у  різних конкурсах, заходах, спрямованих на забезпечення та збереження здоров’я та життя учасників навчально-виховного процесу.

      Розвивати матеріально-технічну базу з питань комп’ютерізації школи й поповнення фонду бібліотеки навчально-наочними посібниками та художньою літературою. З метою забезпечення ефективної співпраці учнів, учителів і батьків, можливість дистанційного вирішення проблем життєдіяльності школи продовж року.

Освітні програми Дроздинського НВК: ЗНЗ І-ІІІ ступенів-ДНЗ 

(2018/2019 навчальний рік)

СХВАЛЕНО                                                                                                                                      ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні педагогічної ради                                                                                            Директор                 Г.Маринич

протокол від 08. 06. 2018 №5

Голова педагогічної ради            Г.Маринич

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Дроздинського навчально-виховного комплексу «загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»

Рокитнівської районної ради

Рівненської області

ЗМІСТ

1. Загальні положення Освітньої програми початкової школи
2. Загальні положення Освітньої програми базової середньої освіти
3. Загальні положення Освітньої програми загальної середньої освіти
4. Робочий навчальний план Дроздинського НВК:ЗНЗ І-ІІІ  ступенів-ДНЗ на 2018-2019 н. р.

І.Загальні положення Освітньої програми початкової освіти

       Освітня програма  початкової освіти Дроздинського НВК: ЗНЗ І-ІІІ ступенів- ДНЗ розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», постанови Кабінету Міністрів України від 21. 02. 2018 № 87 «Про затвердження державного стандарту початкової освіти», відповідно до Типової освітньої програми для закладів  загальної середньої освіти І ступеня, затвердженої наказом МОН від 20. 04. 2018 № 407

        Освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення;
• очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм,  пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;
•  форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією  освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

          Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 3495 годин/навчальний рік:  для учнів 1 – х  класів -  800 годин/ навчальний рік, для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у робочому навчальному плані закладу ( додаток 1).

        Робочий навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.  Робочий навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

      Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Іноземна мова".

    Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, -        "Математика", "Природознавство".

     Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі".

    Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична   культура".

    Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".

   Освітня галузь "Мистецтво" реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво" або інтегрованим курсом "Мистецтво". Заклад загальної середньої освіти може обирати окремі курси музичного та образотворчого мистецтва або інтегрований курс "Мистецтво".

    Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного     стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

    Робочий навчальний  план зорієнтований на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

Перелік та пропонований зміст освітніх галузей

      Освітню програму укладено за такими освітніми галузями ( для учнів 1 класу):

Фізкультурна (ФІО)

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями ( для учнів 2 – 4 класів):

• Мови і літератури
• Суспільствознавство
• Мистецтво
• Математика
• Природознавство
• Технології
• Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відпвідповідних навчальних програмах.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

       Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

       Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої  освіти

       Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

       Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Форми організації освітнього процесу.

       Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.  Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

   Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
• Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Навчальний план для 1 класу

Дроздинського НВК: ЗНЗ І-ІІІ ступенів –ДНЗ

Рокитнівської районної ради Рівненської області

(додаток 1 до Типової освітньої програми під керівництвом Р. Шияна)

Навчальний план для 2-4-х класів

Дроздинського НВК: ЗНЗ І-ІІІ ступенів –ДНЗ

Рокитнівської районної ради Рівненської області

(додаток № 1 до наказу МОН  України від 20. 04. 2018 № 407)

ІІ. Загальні положення Освітньої програми базової  середньої  освіти

       Освітня програма базової середньої освіти Дроздинського НВК:ЗНЗ І-ІІІ ступенів -ДНЗ розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти І-ІІ ступеня, затвердженої  наказом МОН України від 20. 04. 2018 № 405.

     Освітня програма базової середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти .

    Освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів;
• очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм;
•  форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

       Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5–9-х класів  складає 5845 годин/навчальний рік: для 5–х класів — 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів — 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів — 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів — 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів — 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у  робочому навчальному плані закладу (додаток 1).

      Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

      Варіативна складова навчального плану використовується на:

• підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;
• запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, чи світоглядного спрямування (етика, історія краю, креслення, фінансова грамотність);
• індивідуальні заняття та консультації.

       Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

       Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

      Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

    Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

     Робочий навчальний  план зорієнтований на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

      Очікувані результати навчання здобувачів освіти

      Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

          Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

        Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
• предмети за вибором;
• роботу в проектах;
• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

         Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

         Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

       Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

       Перелік освітніх галузей

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

• Мови і літератури
• Суспільствознавство
• Мистецтво
• Математика
• Природознавство
• Технології
• Здоров’я і фізична культура

        Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах, затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407:

Форми організації освітнього процесу

       Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

      Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

     З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

      Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

    Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

      Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

   Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

    Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

    Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

     Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

    Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
• Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Навчальний план

для 5-9 класів з навчанням українською мовою

Дроздинського НВК: ЗНЗ І-ІІІ ступенів – ДНЗ

Рокитнівської районної ради Рівненської області

( таблиця 1, наказ МОН  №405 від 20.04.2018 року)

ІІІ.Загальні положення освітньої програми загальної середньої освіти  

       Освітня програма загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта)для 10 –х класів  розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти ІІІ  ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 408.

      Освітня програма профільної середньої освіти (далі - Типова освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

      Освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів (таблиці 2);
• очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблиці 4; пропонований зміст окремих предметів, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);
• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

        Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

        Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня (далі –навчальний план).

       Навчальний план для 10 класів закладу розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.

       Дроздинським НВК: ЗНЗ І-ІІІ ступенів- ДНЗ для складання власного навчального плану закладу освіти обрано другий  варіант організації освітнього процесу.

       Другий варіант (таблиця 2) містить перелік базових предметів, який включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів.

        До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова»,  «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика»,  «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист Вітчизни».

      В представленому варіанті зазначено мінімальну кількість тижневих годин на вивчення базових предметів, що має забезпечити досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з державними вимогами Державного стандарту.

      За модульним принципом реалізовано  зміст базового предмета «Фізика і астрономія». Розподіл годин між модулем фізики і модулем астрономії здійснюється відповідно до навчальних програм.

     Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учень має обрати два предмети – один в 10 класі, інший в 11 класі, або одночасно два предмети в 10 і 11 класах (у такому разі години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети діляться між двома обраними предметами).

       Зміст навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

      - базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

     - курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.

     У навчальному плані збільшено кількість годин на вивчення базових предметів за рахунок додаткових годин.

    З метою уникнення одногодинного тижневого вивчення певного предмета або курсу у закладі освіти сплановано  його вивчення концентровано (впродовж навчального року).

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

       Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

       Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

     Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

       Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

         Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

      -  окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

   - предмети за вибором;

    - роботу в проектах;

    - позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

        Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти

     Загальна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття середньої освіти цього ж навчального року.

Перелік освітніх галузей

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

      Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах, затверджених наказами МОН України від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539

Форми організації освітнього процесу

 Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

       Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

       Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

      З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

       Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

      Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

     Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

     Консультація будується за принципом питань і відповідей.

     Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

    Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується у класах з вечірньою формою здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.

      Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

     Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

      Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

     Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

      Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

      Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

      Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

     Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

     Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

    Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

• Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного             рівня педагогічних працівників.

       Освітня програма закладу базової середньої освіти має передбачати досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

      Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються навеб-сайті закладу освіти (у разі його відсутності – на веб-сайті його засновника).

      На основі освітньої програми закладу освіти, Дроздинський НВК: ЗНЗ І-ІІІ ступенів- ДНЗ   склав та затвердив навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу. (Таблиця 2)

Навчальний план

для 10-х класів з навчанням українською мовою

Дроздинського НВК: ЗНЗ І-ІІІ ступенів – ДНЗ

Рокитнівської районної ради Рівненської області

( таблиця 2, наказ МОН  №408 від 20.04.2018 року)

                           до Типової освітньої програми

Навчальний план

для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти

¹ У     

                                         Таблиця 4

                                          до Типової освітньої програми

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539)

Загальні положення  освітньої програми

загальної середньої освіти ІІІ ступеня

( 11 –й клас)

         Освітня програма  загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) для 11-х класів  розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти».

        Освітня програма профільної середньої освіти (далі -  Освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів (таблиця 1);
• очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних  програм, перелік яких наведено в таблиці 26; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);
• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

         Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження учнів 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (далі –навчальний план).

       Навчальним планом старшої школи передбачається реалізація освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети і курси за вибором. Він охоплює  інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

        Години варіативної складової передбачаються на:

• збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової;
• упровадження курсів за вибором;
• факультативи, індивідуальні та групові заняття.

      Рішення про розподіл годин варіативної складової прийнято  закладом загальної середньої освіти, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та бажання учнів.

     Якість загальної середньої освіти забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної складових навчального плану, які обов'язково фінансуються з відповідних бюджетів.

      Варіативність змісту профільної середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

     Навчальний  план зорієнтований на роботу НВК за п’ятиденним навчальним тижнем.

      Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог чинних нормативних документів, що визначають санітарно-епідеміологічні вимоги до освітнього процесу та закладів освіти усіх форм власності.

     Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

     Навчальний план старшої школи реалізує зміст освіти залежно від обраного профілю навчання. Кожен з профілів передбачає вивчення окремих предметів на одному із трьох рівнів (таблиця 1):

- рівні стандарту — окремі предмети не є профільними чи базовими (наприклад, математика в художньо-естетичному профілі, історія у фізико-математичному профілі);

- академічному рівні — окремі предмети не є профільними, але є базовими (наприклад, алгебра і геометрія у фізичному профілі);

- профільному рівні, який передбачає поглиблене вивчення відповідних предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію (наприклад, мови та літератури на філологічному профілі).

    У  нашому НВК вибрано варіант навчального плану універсального профілю, складеного відповідно до академічного рівня змісту освіти (таблиця 2 для шкіл з українською мовою навчання). Цей варіант навчального плану є універсальним; навчальний час рівномірно розподілений між окремими предметами. Основними напрямами диференціації навчання є розширення вивчення окремих предметів, доповнення інваріантної складової навчальних планів додатковими предметами та курсами за вибором учнів, факультативами; запровадження індивідуальної форми навчання.

     Заняття з курсу "Захист Вітчизни" буде  проводитись  2 рази  на тиждень на базі НВК.

     Вивчення екології у 11-х класах  здійснюватиметься  інтегровано з біологією. У такому випадку на інтегрований курс відводиться 2 години на тиждень (1,5 – біологія + 0,5 – екологія).

     Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 № 128, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).  Викладання уроків технологій, інформатики, предмета « Захист Вітчизни» будуть ділитися на групи.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.